Реклама

Погода в Червонограді
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Церкви міста

Так вже традиційно склалося, що основою духовності українського суспільства є, передусім, Церква. Безперечно, не виняток цьому Червоноградмісто доволі поліконфесійне та полі етнічне. Є у нас православні, греко-католицькі, римо-католицькі храми, протестантські церкви… Така тенденція спостерігається ледь не з часів заснування КристинополяЧервонограда. Нас цікавить кожна церква, життя і діяльність кожної громади, зокрема у сфері пропаганди суспільної духовності, загальнолюдських цінностей, толерантності, виховання дітей, популяризації української культури, сакрального мистецтва… Про це – у рубриці «Церкви міста».

(1 Проголосовало)

 

У ЖОВКВІ

24-25 червня члени Апостольства Доброї Смерті парафії Священомученика Йосафата м. Червонограда побували на з'їзді Апостольства Молитви, який проходив у церкві Пресвятого Серця Христового Жовківського василіянського монастиря. На празник Найсвятішого Серця Христового прибули прочани не тільки з навколишніх міст і сіл, а також з Коломиї, Самбора, Дрогобича, Львова, Радехова, група паломників із Закарпаття. На запрошення о. Терентія Довганюка, координатора Апостольства Молитви, у заході взяли участь миряни з Івано-Франківська на чолі з о. Порфирієм Шумилом, ЧСВВ (духовним провідником Апостольства Доброї Смерті в Україні).

Після реєстрації учасники урочистою ходою вирушили до Народного дому “Просвіта”, де відбулася конференція для членів Апостольства Молитви та всіх гостей. Зі змістовними доповідями виступили о. Терентій Довганюк, о. Василь Мендрунь та інші. Отець Василь Білашголова Комісії УГКЦ у справах мирян зачитав привітання від Глави УГКЦ Святослава Шевчука, а також наголосив на важливості діяльності спільнот — Апостольство Молитви та Апостольство Доброї Смерті. На завершення урочистої академії (саме так можемо її назвати!) прочани з Луцька представили театралізовану постановку, присвячену 400-літтю Василіянського Чину.

Після Великої Вечірньої з Литією відбулася молитовна хода зі свічками до фігури Божої Матері, що на міській площі, та співана вервиця. Нічні чування проходили під керівництвом о. Порфирія Шумила. До ранку служили Адорацію, Суплікацію, Молебень до Серця Христового, Вервицю до Божого Милосердя, Молебень до Святого Партенія, молилися за хворих та померлих членів Апостольства Молитви. З уст священиків, мирян линули до Небес молитви за Україну, бійців АТО, бо, можливо, цей захід не відбувся б, якби вони не стояли зі зброєю в руках супроти ворога-сепаратиста на Сході нашої Держави, російських найманців та представників “русского православного мира”. Тільки-от, де цей ваш мир, московські батюшки?..

Принагідно: щира дяка брату Пахомію з Жовківського монастиря, який своїми піснями прославляв Ісуса Христа, Пресвяту Богородицю, Боже Милосердя.

На площі міста також відбулася Святкова Літургія, Суплікація, віднова посвяти Пресвятому Серцю Христовому та уділення присутнім повного відпусту.

(1 Проголосовало)

 

10-11 червня члени Апостольства Доброї Смерті парафії св. Йосафата (м. Червонограда)  побували на VIII з'їзді Апостольства, який відбувся у с. Підгірці та у м. Золочеві.

Отримавши благословення від свого наставника о. Василя Палчинського, понад 200 членів АДС вирушили до ПідгірцівБродівського району. У Підгорецькому монастирі Св. Онуфрія  Отців- Василіян зібралися прочани зі Львова, Івано-Франківська, Радехова, Харкова (!), Яремча, Червонограда та інших сіл і містечок України.

З'їзд розпочався Хресною Дорогою, яку провів провідник АДС о. Порфирій Шумило  та ігумен Підгорецького монастиря о. Віктор Батіг. Після Хресної Дороги, набравши цілющої води із джерела, всі вирушили до Золочева. У храмі Вознесіння Господнього  монастиря Отців-Василіян відслужили Святу Літургію, а опісля  діти, які є членами Апостольства церкви Св. Йосафата, мали змогу  привітати о. Порфирія та настоятеля  Золочівського монастиря  о. Августина з восьмим з'їздом Апостольства Доброї Смерті і подарувати їм  короваї.

Згодом розпочалася конференція. Від ревнительки с. Даниїли, а також від ревнителів різних осередків прочани почули про результати їхньої роботи, дізналися багато нової інформації.

Усю ніч, до світанку, о. Порфирій і прочани молилися за мир в Україні, за учасників АТО, переселенців. Поминали в молитвах померлих членів АДС. Відслужили Адорацію, Акафіст до Святого Духа, Молебень до Св. Йосифа, Акафіст до Страждальної Богродині, молилися на вервиці, співали духовні пісні.

Приємна новина: Апостольство поповнилося 32 членами, яких поблагословив і вручив вписові листи о. Порфирій Шумило. Зворушливо побачити, як вступають до Апостольства Доброї Смерті подружні пари, рідні сестри, бабусі і внуки, а останнім щойно  виповнилося 10 років. О 4 годині ранку відслужили Святу Літургію за намірення кожного учасника  прощі.

Завершальне слово священиків:

- Усім Вам благословення і щасливого повернення додому!

Учасники VIII з'їзду.

 

(1 Проголосовало)

 

У греко-католицькому храмі Пресвятої Богородиці — Владичиці України (адміністратор — о. Володимир Ващук) м. Червонограда тимчасово знаходиться чудотворна ікона Зарваницької Матері Божої. Доставили святиню у шахтарське місто із собору с. Зарваниця Теребовлянського району, що на Тернопіллі. Про її силу, велич та славу добре знають християни.

Тисячі мирян різних конфесій (і не тільки з Червонограда, а й навколишніх міст і сіл) щодня приходять поклонитися до Богородиці, через щиру молитву, сповідь просять заступництва, ласки, здоров'я для себе і близьких, зберегти життя нашим бійцям-учасникам АТО, благають Пресвяту Царицю Небесну дати мир і спокій для України, всього світу.

 

 

(1 Проголосовало)

 

Нещодавно група активістів ГО “Автомайдан” з Червонограда, яку очолив депутат міської ради Ігор Предко, відправилася у чергову (43 за ліком) поїздку в зону АТО. Що цього разу везли волонтери на передову?..

Перед поїздкою на Схід України місцеві автомайданівці, серед них — Іван Годиш, Андрій Дубецький, Андрій Шевчук, Сергій Плахотнюк, Володимир Дубік, Іван Прокопчук, Володимир Олійник та інші, зібралися біля церкви Воздвиження Чесного Хреста сусіднього з Червоноградом села Добрячин. Місце зустрічі не випадкове, навпаки, духовно важливе й емоційно пам'ятне для них. Трохи передісторії.

- Ще у 2014-му, з початком бойових дій, коли до таких подій не були готові ні суспільство, ні зумисне розвалена, дезорганізована Януковичем українська армія, - пригадує автомайданівець, мешканець Добрячина Іван Годиш, - ми збирали для бійців-добровольців, військовослужбовців ЗСУ теплі речі. Продукти харчування: картоплю, моркву, цибулю, часник, іншу городину. А де ще таке збирати, як не в селі?!. Не скупилися люди для свого війська, давали домашню консервацію, м'ясні продукти, що довго зберігаються — сало, тушонки...

- На щастя, тепер цим добром держава забезпечує українське військо, а що було тоді — самі знаєте, годі говорити, - додає Ігор Предко. - Інша справа — солодкі новорічно-різдвяні подарунки, великодні кошики... Це вже як добра християнська традиція. І грошей, як таких, збирати не потрібно. На фронті все одно за них нічого не купиш. А про фінансове забезпечення бійців також дбає держава. І належне обмундирування, і засоби особистого спецзахисту (бронежелети, наколінники, каски), і зброю вони мають (тільки не завжди весь арсенал можуть використовувати, бо не дозволяють мінські домовленості), і медикаменти. Тому, перед тим, як їхати на передову, слід дізнатися безпосередньо у самих бійців: що ще для них потрібно: скажімо, котли-”буржуйки” для обігріву бліндажів, паяльні лампи, плити, окремі запчастини дефіцитні запчастини для техніки тощо.

У цю першу поїздку автомайданцівців благословив отець-парох села Добрячин Василь Білецький. Очікували, що і тепер прибуде до них. Але важка недуга посадила його в інвалідний візок. Однак він постійно цікавиться життям парафії. Зрідка, перемагаючи біль, відправляє у церкві Богослужіння, як от на Великдень. Пасторське благословення, побажання живими повертатися додому о. Василь передав автомайданівцям через свого сина — о. Романа Білецького, який тепер опікується парафією Добрячина, духовними потребами мешканців села. Дякуючи, автомайданівці побажали о. Василю швидкого одужання.

Після молебню о. Роман також поблагословив волонтерів, звернувся до них з напутнім словом і подякою, бо, виявляється, перемогу на передовій забезпечують і в тилу, окропив свяченою водою автомайданцівців і незвичний вантаж. Ним став капітально відремонтований вантажно-транспортний автомобіль марки “Mitsubishi”. Пункт призначення: зона АТО, район Попасної (Луганський напрямок), 24-та механізована бригада ЗСУ.

- Я рік прослужив на цій машині, - розповідає учасник АТО, автомайданівець Володимир Кішка. - Оперативно підвозив на ній снаряди на саму передову, “під ніс” сепаратистам. Цим вона врятувала життя не одному нашому бійцю, не дала ворогові просунутися вглиб України. Вона стала для мене живою істотою, другом, побратимом по зброї. Але одного разу сама потрапила під ворожий обстріл. Понівечену, покалічену військові техніки попросту списали її і запевнили: годиться тільки на запчастини. Однак я не міг з цим змиритися. Друга на полі бою не лишають...

Автомобіль волонтери доставили у Червоноград. Автомайданівці, воїни-афганці у звичайнісінькому гаражі власноруч привели його до належного “ходового” стану, відремонтували власними зусиллями, хоч таких довелося докласти чимало. Тепер “Mitsubihsi” можна знову відправляти на передову. Ще послужить Україні! Це, як у відомій п'єсі, тільки зверху вона підтоптана, а в середині — ого-го!

...Подяка отцю Роману, короткі прощання, писки рук, стримані, але щирі обійми, і без зайвих слів група червоноградських автомайданівців відразу вирушає на Схід України.

Тарас ЛЕХМАН.

 

 

(1 Проголосовало)

 

 

Нова книга о. Порфирія (Шумила), ЧСВВ “Роздуми перед Євхаристійним Ісусом” - це духовна скарбниця, своєрідний молитовник, у якому зібрано духовні розважання на щодень усього календарного року, а саме — цитати зі Святого Письма, власні міркування. Наприклад, 25 квітня: “Хто прокладає дорогу смерті, піде по ній разом із нею. Твоя Слава спалює ганьбу смерті, бо вона живе тільки своєю ганьбою. “Її слава у її ганьбі” (пор. Флп. 3, 19). Хто заперечує Твою Істину, Господи, яка є в Твоєму Імені, той ганьбить свою душу й плямить життя. Твоя Слава у Твоїй Святості, нею Ти спасаєш з гріховної й смертельної ганьби. Твої Заповіді — це порятунок для зганьблених”.

Про мету цього видання досить чітко сказано в анотації: “Пресвята Євхаристія — це Пресвяте Христове Серце, з якого народилася Свята Євангелія — Добра Вістка. Це Серце принесло нам Мир і Своє Прощення та Примирення за наші гріхи. На нашій землі найціннішим і найсвятішим місцем є Святий Кивот, де зберігається Пресвята Євхаристія. В ній закладена безмірна духовна Сила. Потрібно навчити своє серце бачити цей Дар Святої Тайни. Особливо сильно діє Благодать, коли людина довго і часто стоїть на колінах перед Євхаристійним Ісусом. Це момент, коли очі серця прозрівають та зростає Віра, яка переносить від смерті у Життя”.

Автор зазначає у передмові: “Як Пресвята Євхаристія дана нам на постійно, так само наша вдячність має бути тривалою для Ісуса, який заслужив нашого абсолютного почитання і прослави”.

Книга містить численні свідчення очевидців про Євхаристійні чуда (насамперед зцілення хворих; а Церква знає  понад 130 таких чудес), ілюстрована багатьма фотографіями, на яких, з-поміж іншого, зображено усі василіянські монастирі України (в т.ч. - і наш Кристинопільський монастир Св. Юра, м. Червонограда). А саме видання приурочене 400-річчю Василіянського Чину. Цей ювілей вірні УГКЦ, та й не тільки вони, а всі небайдужі до рідної історії, культури, духовності, святкують упродовж 2017 року.

Тарас ЛЕХМАН, журналіст, м. Червоноград