Церкви міста
Так вже традиційно склалося, що основою духовності українського суспільства є, передусім, Церква. Безперечно, не виняток цьому Червоноград – місто доволі поліконфесійне та полі етнічне. Є у нас православні, греко-католицькі, римо-католицькі храми, протестантські церкви… Така тенденція спостерігається ледь не з часів заснування Кристинополя – Червонограда. Нас цікавить кожна церква, життя і діяльність кожної громади, зокрема у сфері пропаганди суспільної духовності, загальнолюдських цінностей, толерантності, виховання дітей, популяризації української культури, сакрального мистецтва… Про це – у рубриці «Церкви міста».
| 16 січня 2019
11 березня у храмах Православної Церкви України вшановують преподобного Тита, пресвітера Києво-Печерського монастиря.
Він жив у XII столітті. У «Печерському патерику» розповідається, що Тит дуже товаришував з дияконом Євагрієм. Між ними були такі гарні стосунки, що всі дивувалися їхньому однодумству. Але диявол посіяв між ними ворожнечу. Вони так зненавиділи один одного, що навіть не хотіли бачитись. Багато разів ченці намагалися помирити їх, та марно.
Одного разу Тит захворів і попросив передати диякону, що він просить пробачити його зарази Господа Бога за те, що сердився на Євагрія. Але у відповідь Євагрій прокляв його. Тоді монахи, бачачи, що Тит помирає, привели Євагрія силоміць до брата. Побачивши брата, хворий Тит впав перед ним на коліна і почав із слізьми на очах просити пробачення та благословення. Обурений Євагрій відмовив.
І сталося диво: Євагрій несподівано впав мертвим, а Тит, навпаки,раптово одужав і встав з ліжка, ніби ніколи не хворів. Він розповів ченцям про дивне видіння. Коли помирав, то побачив ангелів, що відвернулися від нього, і побачив бісів, які дуже раділи гніву між колишніми друзями. Ось тоді й почав молити Тит Євагрія, щоб той простив йому. Коли ж Євагрій не захотів миритися, він побачив немилосердного ангела, який тримав вогняний спис. Цим списом ангел вдарив Євагрія, від чого той упав мертвим, а Титові він подав руку, і в ту ж мить хворий одужав.
Всі, Хто це чув, згадали Бога, який казав: «Простіть і простять вам».
Ця подія сталася 1190 року.
Мощі преподобного Тита покояться у Ближніх (Антонієвих) печерах.
Ігор ЗАПІСОЦЬКИЙ, Тарас ЛЕХМАН