Історія міста

ІСТОРІЯ МІСТА. 1692 року на берегах річки Західний Буг постало містечко Кристинопіль. Його заклав польський магнат Фелікс Потоцький. У 1951 році Кристинопіль перейменували на Червоноград, а його землі увійшли до складу УРСР. Відтоді місто почало перетворюватися на індустріальний центр (передусім – вуглевидобувний) Львівської області. Минуле Кристинополя збереглося у спорудах Палацу Потоцьких, костелу Святого Духа (тепер – Собор Святого Володимира Великого, УПЦ-КП), комплексу монастиря Святого Юра, який належить отцям-василіянам,  а ще в людській пам’яті, бо і тепер поряд з назвою Кристинопіль зберігаються назви інших, колись прилеглих до нього населених пунктів, які місто поступово «захоплювало», - Клюсів, Новий Двір. Вони вже давно зникли з географічних карт.

Протягом трьох століть Кристинопіль – Червоноград пережив війни та пожежі, епідемії, поневолення та репресії… Однак працьовиті люди дали йому друге дихання.

Червоноград розташований у північній частині Львівської області, на відстані 80 км від обласного центру (м. Львів) та 70 км до кордону з Польщею; займає територію площею 21 кв. км., у ньому проживає 80 тисяч осіб.

Сьогоднішній день Червонограда завтра стане історією… А скільки її сторінок, раніше написаних, ще не прочитано дослідниками, скільки приховано у глибинах століть… Детальніше – у рубриці «Історія міста».

(1 Проголосовало)

 

45 років тому у виробничому об'єднанні “Укрзахідвугілля” заснували спеціалізоване управління з гасіння териконів та рекультивації земель.

11 березня 1971 року перший бульдозер вийшов на породний відвал. Цей день став початком роботи підприємства.

 

 

(1 Проголосовало)

 

У лютому 1956 року вийшов друком перший номер газети “Гірник”, яка тепер є виданням державного підприємства “Львіввугілля”. Часопис завжди був і залишається трибуною шахтарів, активно висвітлює їхню працю, побут, соціальні проблеми.

60 років для людини — це вже поважний вік. Але не для газети. Бо вона омолоджується з кожним номером, приходить до читача з новинами, оперативними повідомленнями. Хоча за цим стоять набутий великий досвід, надбання, напрацьовані традиції і постійне вміння відчувати ритм часу.

Вітаємо колег-журналістів з “Гірника” з ювілеєм газети! Зичимо творчої наснаги, гострого пера!

 

PROBI

(1 Проголосовало)

 

Два роки Майдану, а таке враження, що це було вчора. Ні, воно і тепер продовжується, а пам'ять про полеглих Героїв живе у наших серцях і відгукується пекучим болем. Світ побачив Україну іншою, такою, що прагне Волі. І за цю Волю кладуть голови кращі сини українського народу.

Як і в інших містах та селах України, у Червонограді відбулося віче пам'яті Небесної сотні. Поминальний молебень за полеглими патріотами, і не тільки на Майдані, а й в зоні АТО, відправили священики церков міста. Лихо об'єднало різні конфесії. Про духовну і земну роль Небесної сотні, полеглих українських бійців на Сході нашої держави говорили на Вічевій площі отець-ігумен Ігнатій Москалюк (Кристинопільський василіянський монастир), отець Михайло Гнатів (церква Святого рівноапостольного князя Володимира Великгого, УПЦ — КП). Втім, обійшлося без пафосних промов. Не до того... А коли звучала Вічная пам'ять, багато хто не міг стримати сліз.

Невеличку, але доволі емоційну літературно-мистецьку композицію-реквієм підготували учні Червоноградської СШ №8.

Під мелодію “Чорної качі” червоноградці виклали з лампадок Герб-Тризуб біля стели Небесної сотні і полеглим бійцям у зоні АТО.

 

Тарас ЛЕХМАН, журналіст

(1 Проголосовало)

 

4 лютого 2016 року газета “Новини Прибужжя” надрукувала статтю Романа Голія, кандидата історичних наук, молодшого наукового співробітника Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, “Червоноград чи Христинопіль”, яка починається словами:”Важко повірити, що у Львівській області є місто, назва якого й досі пропагує червоний комуністичний режим”.

Відомо, що назва Кристинопіль (хоча українською доцільніше — Христинопіль) походить від імені дружини засновника міста графа Потоцького, за радянських часів не прижилася.

 

Автор, аналізуючи архівні джерела, історичні хроніки, літописи (навіть є згадка про Червенські городи княжої доби, що аж ніяк не впливало на партійних функціонерів при прийнятті рішення про перейменування міста), пресу 50-х років ХХ ст., резюмує: “...у Державному архіві Львівської області дійсно є документи, які опосередковано свідчать, що назва “Червоноград” аж ніяк не могла з'явитися через колір породи, добутої з шахт. Бо жодних шахт у 1951 році там не було... Тому немає сумніву, що перейменування зробили радянські функціонери, керуючись саме “партійною доцільністю”, а не ще якимось причинами”.

(3 Голосов)

Завершується навчальний рік у школах. Потенційні абітурієнти, батьки випускників замислюються: у який вищий навчальний заклад  подавати документи, яку спеціальність обрати, щоб потім і роботу знайти, і щоб праця була до душі, і щоб приносити користь суспільству.

До переліку тих вишів України, які залюбки обирають абітурієнти, належить і Міжрегіональна Академія управління персоналом. Вона заснована у 1993 році, як недержавний вищий навчальний заклад. Однак постала, як кажуть, не на «голому місці», а на базі створеного у 1989 році Київського науково-впроваджувального центру «Кадри». До часу заснування самої Академії Україна вже стала незалежною, відкритою для світової спільноти державою. Тут неабияк знадобилося вивчення і використання досвіду функціонування вищих недержавних навчальних закладів за кордоном (а таких у деяких країнах – більшість!); посприяло і прийняття Верховоною Радою України нового законодавства у сфері освіти.

МАУП швидко набирала популярності. Тож у регіонах почали відкривати філії-інститути. Львівський інститут (спочатку філія) почав свою діяльність у 1998 році. Тепер він налічує сім кафедр. Його завдання – підготовка нової кадрової генерації у Західному регіоні України, здатної працювати в умовах суспільства знань. Високий рівень кадрового потенціалу, співпраця з європейськими ВНЗ, відповідна матеріально-технічна база  забезпечують належні умови для здобуття якісної освіти.

Червоноградський навчально-консультативний пункт Львівського інституту МАУП було відкрито вже через рік (у 1999-му) після створення самого інституту (філії). Протягом першого навчального року функціонували тільки вечірнє відділення Економіко-правового технікуму і заочне для здобуття студентами кваліфікаційних рівнів бакалавра і спеціаліста. А у 2000-му набрали на навчання й першокурсників (випускників 11-х класів) денного відділення. Тож на освітянському поприщі наш навчально-консультативний пункт працює 16 років. Погодьтесь, за цей час нагромаджено багатий позитивний досвід!

Ми здійснюємо підготовку фахівців за напрямками – Право, Економіка та підприємництво, Банківська справа, Практична психологія; освітньо-кваліфікаційними рівнями – молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, спеціаліст перепідготовки (друга вища освіта). Студенти безкоштовно отримують літературу. Випускникам вручають дипломи державного зразка, оформлені відповідно до міжнародних  вимог, а також міжнародні сертифікати.

Випускники Економіко-правового технікуму, здобувши кваліфікацію молодшого спеціаліста, без додаткових вступних іспитів можуть продовжувати навчання до рівня бакалавра, спеціаліста. Є у стурктурі МАУП магістратура, аспірантура, докторантура.  Приємно, що й випускники з Червоноградського навчально-консультативного пункту вже займаються науковою і викладацькою діяльністю. Зрештою,  всі студенти активною залучаються до науково-пошукової роботи, мають можливсть публікувати результати своїх досліджень. З-поміж іншого, для них регулярно організовуються студентсько-аспірантські конференції (в т.ч. – міжнародні). А молодь у нас справді інтелектуальна, дієва, прагматична!

Навчаються у нашому пункті студенти з Червонограда, Сокальського та Радехіського районів. Тож він давно став кущовим. Слід зазначити, що в регіоні є попит на спеціальності, які ми пропонуємо. Наші випускники працюють в органах державного управління, в суді, юстиції, служать правоохоронцями, трудяться юристами, фінансистами на шахтах… А що вже говорити про приватні фірми – адвокатські та наторіальні контори тощо.

МАУП – один з перших вишів України, який перейшов на Болонську систему надання освітянських послуг і оцінювання якості знань студентів. Тому нам легко працювати з вищими навчальними закладами закордону, зокрема Польщі.

До читання лекцій, проведення семінарських та практичних занять, наукового керівництва курсовими і дипломними роботами залучається як і штатний професорсько-викладацький склад Академії (кандидати наук, доктора), так і провідні кадри з інших вишів Львова, навіть співробітники науково-дослідних інститутів.  Проводять вони заняття і в Червонограді. Ось тут цікавий парадокс: не студенти їдуть у Львів здобувати вищу освіту, а, навпаки, викладачі приїжджають до них. Отож здобути високі знання (аби тільки було бажання вчитися!) можна й в «повітовому» містечку.  Безумовно, що це ще й чимала економія коштів. (Мова, звісно, передусім про батьків).

Гнучка та ефективна система організації занять дає можливість студенту через рік-два навчання на денному відділенні переводитися на заочне. І таке трапляється! Особливо, коли студент під час проходження практики добре себе зарекомендував і на додачу – знайшлося вакантне місце. Тому вже може самостійно заробляти собі на хліб насущний і оплачувати навчання.

Студенти Червоноградського навчально-консультативного пункту МАУП  мають можливість навчатися і на військовій кафедрі за програмою підготовки офіцерів запасу у Львівській Академії  сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного. Важко про це говорити, однак у наш час питання звучить більше, ніж актуально. І вкотре зазначу: ми маємо прекрасну молодь, патріотично налаштовану!  Вона охоче йде на військову кафедру. Для «військовиків» навчальною програмою Академії передбачено вільний від занять день.

Безперечно, що абітурієнтів найбільше цікавлять умови вступу. Отож, в Економіко-правовий технікум приймаємо випускників 9-тих класів. На спеціальність Право – іспити: українська мова (диктант), історія (тестування); Економіка – іспити: українська мова (диктант), математика (тестування).

Випускники 11-тих класів для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра подають сертифікати ЗНО. Правознавство – українська мова та література, історія України, іноземна мова; Економіка – українська мова та література, історія України, географія; Психологія – українська мова та література, історія України, біологія.

Для здобуття другої вищої освіти абітурієнти зараховуються без вступних іспитів.

Червоноградський навчально-консультативний пункт Львівського інституту Міжрегіональної Академії управління персоналом знаходиться за адресою:

м. Червоноград, вул. В. Івасюка, 4а (приміщення ІМЦО – Інформаціно-методичного центру освіти), III – й поверх.  Тел.: 0 (249)-32-100;  067-89-80-996 .

Усім абітурієнтам зичимо успіхів! Обирайте МАУП!

Олена СТЕЛЬМАХ.
Викладач-методист  Червоноградського навчально-консультативного пункту Львівського інституту  Міжрегіональної  Академії управління персоналом.