Реклама

Погода в Червонограді
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Історія міста

ІСТОРІЯ МІСТА. 1692 року на берегах річки Західний Буг постало містечко Кристинопіль. Його заклав польський магнат Фелікс Потоцький. У 1951 році Кристинопіль перейменували на Червоноград, а його землі увійшли до складу УРСР. Відтоді місто почало перетворюватися на індустріальний центр (передусім – вуглевидобувний) Львівської області. Минуле Кристинополя збереглося у спорудах Палацу Потоцьких, костелу Святого Духа (тепер – Собор Святого Володимира Великого, УПЦ-КП), комплексу монастиря Святого Юра, який належить отцям-василіянам,  а ще в людській пам’яті, бо і тепер поряд з назвою Кристинопіль зберігаються назви інших, колись прилеглих до нього населених пунктів, які місто поступово «захоплювало», - Клюсів, Новий Двір. Вони вже давно зникли з географічних карт.

Протягом трьох століть Кристинопіль – Червоноград пережив війни та пожежі, епідемії, поневолення та репресії… Однак працьовиті люди дали йому друге дихання.

Червоноград розташований у північній частині Львівської області, на відстані 80 км від обласного центру (м. Львів) та 70 км до кордону з Польщею; займає територію площею 21 кв. км., у ньому проживає 80 тисяч осіб.

Сьогоднішній день Червонограда завтра стане історією… А скільки її сторінок, раніше написаних, ще не прочитано дослідниками, скільки приховано у глибинах століть… Детальніше – у рубриці «Історія міста».

(1 Проголосовало)

 

Відразу два свята відзначили червоноградці у неділю, 26 червня: День молоді і День міста. Щодо останнього, то тут дві дати — 324 роки Кристинополю і 65 років шахтарському Червонограду. Попри молодий, як для історії вік, Червоноград вже має свої традиції, імідж міста гірників. Тепер сучасному поколінню важливо зберігати минувшину віків, розвивати все найкраще у сфері духовності, моралі, добробуту.

Славиться Червоноград добрими працьовитими людьми, патріотами. В пам'яті зринають імена тих, хто віддав своє життя за Україну і “малу Батьківщину” - рідний Червоноград в зоні АТО. Та навіть у лихоліття хочеться святкового, піднесеного настрою. Оптимізм, глибока віра — це також зброя!

Розпочалися святкування ні, не з запланованих урочистостей, а з церковних Богослужінь. У храмах Червонограда молилися за мешканців міста, всю Україну, за молодь. Головне, щоб молодь регулярно відвідувала церкву, тоді й перебуватиме під Божою опікою.

Програма святкування була доволі насиченою. Одними з перших увагу червоноградців привернули “Богатирські ігри”, що відбувалися у міському парку біля літньої сцени. Участь у них взяли представники Івано-Франківської обласної федерації стронгмену Роман Шмигельський, Володимир Пиндус, Віталій Коротич, Василь Неміш, Андрій Ориджук. Серед них є переможці багатьох всеукраїнських змагань, призери чемпіонату світу.

Як повідомив суддя змагань, багаторазовий рекордсмен України Назарій Павлів, хлопці з Прикарпаття прибули у шахтарський Червоноград не так позмагатися між собою, а як на показові виступи, продемонструвати міць, силу, волю до перемоги українця-богатиря.

Під оплески та азартні підбадьорювання глядачів богатирі переносили на 15-метрову дистанцію, враховуючи час, штанги з гирями із загальною вагою 260 кг (цей вид вправ вони жартома називають “фермерські забави”), піднімали над собою металеву колоду, катали велитенське колесо тощо. У перерві цих змагань, а вони відбулися за підтримки міського голови Андрія Залівського, свої сили випробували й червоноградські важкоатлети-аматори. Переможцями стали Петро Чорний і Богдан Музика. Нагороди їм вручив начальник Червоноградського міського відділу культури та спорту Валерій Гаврилюк.

Тим часом у місті відбувалися й інші спортивні заходи: шахові змагання, турнір з настільного тенісу, міжнародний турнір зі спідвею серед ветеранів, молодіжний турнір з пляжного волейболу, мотопробіг та велопробіг вулицями Червонограда...

Своє артистичне мистецтво демонстрували юні виконавці, малювали діти й на асфальті, виготовляли жайворонків. Під бравурні оплески на Вічевій площі відбувся концерт творчих колективів Червонограда. Нікого не залишили байдужими виставки-вернісажі робіт народних майстрів, художників. Нехай фраза “Червоноград має таланти!” звучить банально, але це та істина, яку вкотре і вкотре хочеться повторювати. У міському парку, вздовж вулиці Михайла Грушевського очі аж розбігалися і дух перехоплювало від побаченого. Приміром, не так вже й дорого продає речі побутового вжитку, виконані у техніці деконанс, майстриня з Червонограда Наталія Дем'янович. Барвисто розмальовані у стилі петриківського розпису та полаковані з одного боку вішаки для кухонних рушників, полички для посуду, дощечки для нарізання хліба, м'яса, овочів ваблять своєю красою. На виготовлення кожного шедевру (це — без перебільшення!) майстриня витрачає тиждень часу. Ну хіба можна після цього на такому витворі нарізати зеленину на салат?!. Рука не підніметься. Такою роботою тільки милуватися і милуватися!

- Можна і салат нарізати, і м'ясо, - спокійно відповідає майстриня. - Для цього така “різальна” дошка й призначена.

Зачаровували картини, виконані у техніці об'ємний декупаж, художниці з Рівного Алли Шумовської.

- Я вперше у вашому місті, - зізнається митець. - Проїхала на авто кількома вулицями, прогулялася парком, воно вже мені сподобалося!

Із Днем молоді і Днем міста вітав червоноградців і гостей міський голова Андрій Залівський. І знову ж, у цьому є щось символічне, бо місто наше таки молоде. Опісля відбувся святковий концерт за участю популярних гуртів та виконавців - “Монте Крісто”, “Викрутаси”, “Дикі серцем” та ін. Солодкий сюрприз приготували майстри виробничого навчання Анна Кузьва, Марія Токай (загалом — вісім кухарів) та студенти-кулінари Червоноградського гірничо-будівельного ліцею.“Вони спекли торт вагою 100 кг, - розповідає заступник директора ліцею Богдана Сторожук. - Усіх пригощаємо безкоштовно!”.

 

Маркіян ЛЕХМАН.

(1 Проголосовало)

 

26 червня мешканці Червонограда святкують День міста. Цьогоріч йому (колишньому Кристинополю) виповнюється 324 роки, а самому шахтарському Червонограду лише — 65. Як для історії, молоде, але гарне, зі своїми добрими традиціями місто.

Вітаємо червоноградців зі святом! Щастя, здоров'я, злагоди, головне — миру!

 

PROBI

(2 Голосов)

 

Петро Міщук, 90-річний мешканець Червонограда, всього зазнав на своєму життєвому шляху. 14-річним потрапив у німецькі концтабори-катівні, де пробув аж до квітня 1945-го, майже до кінця війни. Далі служив у радянській армії, працював у геолого-розвідувальній партії, шукав вугілля на теренах рідної Волині і Львівщини, будував шахти і працював гірником, заклав перші цеглини у будову Червонограда. Він ніколи не панікував перед труднощами.

Невтомний ентузіаст зібрав багатющу колекцію оригінальних фотографій, в т.ч. - надісланих з-за кордону, про події Другої світової війни, зокрема про перебування в'язнів у фашистських концтаборах, артефактів з народного побуту українців, часто виступає у вітчизняних і закордонних ЗМІ. Крім того, видав книгу спогадів “Юність за колючим дротом” (літературний запис — журналіста Тараса Лехмана). Але першим текст мемуарів Петра Міщука надрукував сайт “Новий український портал”.

 

Нещодавно у Народному домі Червонограда з нагоди Міжнародного дня звільнення в'язнів фашистських концтаборів відбулася виставка світлин, зібраних Петром Міщуком, і презентація книги за участю автора.

(1 Проголосовало)

 

Червоноградському Народному музично-драматичному театру ім. Лесі Українки виповнюється 55 років.

 

26 березня у Народному домі міста відбудеться творча імпреза за участю акторів, які тепер виступають на сцені, й корифеїв минулих років. Програму підготувала режисер Алла Мельник.

(1 Проголосовало)

 

45 років тому у виробничому об'єднанні “Укрзахідвугілля” заснували спеціалізоване управління з гасіння териконів та рекультивації земель.

11 березня 1971 року перший бульдозер вийшов на породний відвал. Цей день став початком роботи підприємства.