Реклама

Погода в Червонограді
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
(0 Голосов)

 

Свій творчий вечір-бенефіс, який відбувся у Червоноградській міській бібліотеці для дітей, поетеса, прозаїк Оксана Легуцька-Карнага приурочила Міжнародному дню волонтера. І не дивно, бо сама багато займається волонтерськими справами, як і члени очолюваного нею літературно-мистецького об'єднання “Оберіг”. Стати на цю стезю вирішила ще в часи Майдану, Революції Гідності. А коли на сході України розпочалася кровопролитна війна, вона ще активніше стала займатися волонтерством. Не тільки тому, що її сини Микола та Андрій залишили мирну працю на шахті “Відродження” і ледь не з перших днів війни зі зброєю в руках пішли захищати Україну. До речі, вони зі своїм побратимом Іваном Білецьким отримали короткотермінову відпустку і якраз завітали на творчий вечір мами, дякували за допомогу, усіх присутніх запевнили: “Донбас не віддамо! Коли такий надійний тил, то з ворогом легше воювати”.

- Вони всі для мене рідні сини, бо захищають нашу Україну, не ділю їх на своїх чи не своїх (чужих тут не буває), - щиро, по-материнськи, зі сльозами на очах промовила Оксана Легуцька-Карнага. - А яким щастям було, коли одна з маскувальних сіток, сплетених під час ініційованої мною акції, таки потрапила у військовий підрозділ, де служать Микола та Андрій. І найвища для мене нагорода — не медаль за волонтерство, а щира синівська подяка українських бійців, можливо, навіть чиєсь врятоване життя.

- Загалом пан Оксана здійснила зі своєю командою волонтерів 33 поїздки в зону АТО, на передову, відвідувала поранених бійців у військових госпіталях, лікарнях, - повідомив депутат Львівської обласної ради, також волонтер Ігор Грабінський. - Цю подвижницьку працю належно оцінить тільки Господь Бог!

Відкриваючи творчий вечір-бенефіс Оксани Легуцької-Карнаги, заступник директора по роботі з дітьми Червоноградської централізованої бібліотечної системи, її колишня однокласниця Надія Дуда зазначила:

- Цього автора нема сенсу зайвий раз представляти. Вона доволі відома в нашому краї, знають її в Україні і за кордоном, свої вірші читала у Мюнхені на могилі Степана Бандери. Видала 17 поетичних та прозових збірок, на її тексти створено понад 30 пісень, регулярно друкується у пресі, виступає в ефірі радіостудії “Новий Двір”...

Народилася майбутня письменниця 1956 року в Інті, куди була вислана її сім'я за націоналістичні переконання і “ворожу” для радянської влади діяльність. “Я — бандерівка!”, - завжди буде пишатися її мама, а згодом цей дух націоналізму перейме і п. Оксана. Після повернення в Червоноград, закінчила школу №10, де і написала перші вірші, Львівський університет, здобула фах хіміка, працювала на педагогічні ниві...

Виступаючи на вечорі, завідувач бібліотеки ЗШ №12 Людмила Зубрицька, промовила такі слова:

- На основі творчості Оксани Легуцької-Карнаги учні пишуть науково-дослідницькі роботи, які займають призові місця на Всеукраїнських конкурсах. Тут є що досліджувати і висвітлювати, навіть з огляду на життєвий шлях сім'ї українських патріотів.

Завідувач бібліотеки гімназії Ірина Кус доповнила:

- Книга письменниці допомагають у створенні сценаріїв для проведення різноманітних шкільних свят, зустрічі з нею з нетерпінням чекають учні. Її вірші звучать заворожуюче. Вона уміє поєднати свою громадянську позицію з вірою у Бога.

Та найкраще було послухати самого автора. Звучала її духовна лірика, героїко-патріотичні вірші, серед яких - “Благословляю, синку, на війну...”, гумор, сатира.

- Мені страшно слухати радіо, дивитися по телебаченню інформаційні випуски новин, - розповідає п. Оксана. - Боюся почути лиху звістку про загибель наших бійців, адже, не доведи Господи, серед них можуть бути і мої сини... Якось підійшла до мене літня жінка і говорить: “Ви — немудра! Невже не могли відкупити, “відмазати” від армії своїх синів...”. Я промовчала. Їй цього не збагнути, що вони добровільно пішли на фронт. Але серце не мовчало. Згодом написала вірш “Ви думаєте, що мені не страшно...”.

Окрім авторського виконання, вірші Оксани Легуцької-Карнаги звучали й з уст школярів. Добре слово про неї мовили друзі, однокласники, побратими-волонтери й колеги по перу Ігор і Людмила Басараби, Микола Лебезун, Марія Дзік, Юлія Ломакіна, Надія Сидор, Зінаїда Сабан, Оксана Білань, Михайло Репецький...

Цікавим доповненням творчого вечора-бенефісу стала виставка вишитих бісером ікон (12 робіт) п. Оксани. Кожний хрестик, кожний штрих на іконі — це її молитва за синів, бійців АТО, за Україну.

Тарас ЛЕХМАН