І не так уже й важливо, коли прийде до дітей Святий Отець Миколай – чи то у ніч на 6 грудня, за оновленим церковним календарем, чи то у ніч на 19 грудня, за старим календарем… Діти завжди йому раді, тішаться подарунками, які їм приніс Чудотворець.

Звісно, це зробили батьки, дідусі та бабусі від імені Святого. Але про таку добру традицію дізнаємося із життєпису Отця Миколая, єпископа Мір Ликійських. Він багато і ревно опікувався дітьми-сиротами, убогими, нужденними, хворими,  не скупився жертвувати для них свої статки. Робив це потайки. Щоб ніхто не здогадався, від кого ці щедрі дари. Тому у день його іменин чекають на подарунок не тільки діти, а й дорослі.

У свято Миколая годиться привітати іменинників – Микол, сказати їм добре слово. Та, насамперед, потрібно піти до церкви на Богослужіння, помолитися до Святого. Щира молитва до Миколая Чудотворця, особливо перед його чудотворною іконою (таких в Україні чимало), сприяє зціленню від різних недуг, навіть важки, здавалося б, невиліковних.

Святий Отець Миколай допомагає людям врятуватися на морі, під час повені чи інших стихійних лих, пожежі, аварії…

Народні прикмети:

-Якщо Миколай щедрий на сніг і мороз, тоді і хліб вродить.

-У день Миколая на садових деревах багато лапатого снігу – весною буде рясний цвіт, а влітку та восени – плоди.

-Святий Миколай на санях ніколи не скупий.

-Зоряна ніч з морозом на Миколая – на різдвяні морози; а ще багато снігу – буде хліба повні вози.

-Сніг ліг на морозну голу землю – хліб буде добре рости; на сиру та ще й швидко розтанув – погано вродить.

У багатьох українських родинах (принаймні, в Галичині) було заведено: починаючи з дня Миколая, увечері спільно збиратися за столом і колядувати. Це ставало своєрідною «репетицією» до Різдвяних свят. Тим часом молодь колядувала на вечорницях. Кажуть, що й сам Миколай Чудотворець любить слухати колядки і колядувати…

Тарас ЛЕХМАН