27 жовтня (9 листопада) вшановують святих достойників Церкви Нестора (священомученика, який загинув за Христову віру у ІІІ столітті), Капітоліну, Єритиїду, Андрія, Марка, Емілію.

В українському церковному календарі  це ще й день світлої пам’яті Нестора Літописця (1059-1114 роки життя), ченця Києво-Печерського монастиря, ревного послідовника творців слов’янської  писемності Кирила і Мефодія, популяризатора їхніх надбань на українських землях, автора «Повісті временних літ», написання якої завершив у 1113 році, тобто, перед своєю кончиною. Канонізований як помісний святий Київської Церкви. (Московія тут недотична!).

У нашому українському історичному календарі 9 листопада(тепер – 27 жовтня) – День української писемності та мови. Його святкування встановлене Указом Президента у 1997 році. А вперше його відзначили ще у… 1917 році!

Позначився Несторів день і на народному календарі українців. Отож, кілька прогностичних прикмет та багатовікових фенологічних спостережень (тут 13-денний календарний перехід важко змінити):

-З Нестором випала перша снігова крупа – це ще не зима.

-На Нестора погода не встоїть… (Може бути мінливою).

-На Нестора погода мінлива – зима може бути шкідлива.

-Нестор хмуриться і журиться – буде снігопад.

-З Нестором встановилася сніжна зима – для хліба не біда.

-Лихо хліборобу, коли Нестор з морозом, але без снігу.

-На водоймах ненадійна рання крига, бо ще буде відлига.

-Перший сніг розтане, а перша крига скресне.

-Схід сонця у тумані – до вечора морозу не буде.

Тарас ЛЕХМАН