Церковне свято Воздвиження Чесного Животворного Хреста Господнього (27 вересня) у народі називають спрощено — Здвиження, Воздвиження, Чесного Хреста. Підтверджено багатовіковими спостереженнями, що цього дня птахи відлітають у вирій, настають похолодання, бувають приморозки, адже “земля на Здвиження ближче до зими движеться”.

У народі говорили, що на Здвиження гадюки та ящірки проводять ради-звіти, хто і як “літував”. Ті гади, які жалили влітку людей і тварин, не мають права на зимовий спочинок. А тому, коли з ранковим церковним дзвоном земля розступиться, щоб у неї увійшли плазуни, то нечестивих проженуть геть, бо таких і земля не приймає. У давнину навіть існували замовляння проти неприйнятих землею гадюк, адже на Здвиження вони стають особливо небезпечними, злими, прагнуть помсти, відчувають, що їм кінець, отож бо треба комусь нашкодити.

Цього дня не велено ходити до лісу. Така пересторога особливо стосувалася дітей. Побутувало повір'я, як маленька дівчинка не послухала батьків, пішла у свято Воздвиження до лісу і провалилася в глибоку яму з гадюками та вужами. Всю зиму змушена була провести з ними, аж до весни (дня Руфа, 21 квітня), коли гади прокидаються. І то дорослі випадково надибали на неї... Трапляється, що й тепер батьки лякають цією розповіддю діточок.

Хрестоздвиження, Хрестовоздвиження (побутують і такі цікаві народні назви свята) — остання пора збирати горіхи і зимові яблука.

Прогностична прикмета говорить: “Швидкий листопад з берези обіцяє погожу осінь, а з осики — близькі холоди”.

Та все ж на Воздвиження Чесного Хреста передусім спостерігали за відльотом птахів. Цієї пори вже мають відлітати у вирій дикі гуси. Якщо вони відлітають масово, великими зграями — на різке похолодання, затяжну й холодну зиму. Ранній відліт журавлів також віщує ранній прихід зими.