Здоров'я

(4 Голосов)
Хоч босий, але йди вперед.
Хоч кульгавий, але йди вперед.
Хоч безногий, але йди вперед.
Якщо перед тобою постав важкий вибір чи непросте рішення, з легкою душею загадай собі ввечері, що вранці, коли встанеш, - буде тобі відповідь. І так буде.
Якщо не знаєш, що робити, роби хоч те, що можеш.
Якщо боїшся робити, не роби.
Але якщо робиш, не бійся. „Дурної", даремної, пустої роботи немає. Нічого - крім упертої праці на призначеній Богом ділянці. Якщо не знаєш, що чинити, чини за бажанням серця, але не порушуй міри.
Не все підкоряється розуму. Але все підкоряється упертості. І нічого для тебе немає неможливого, поки живеш і на волі.
(0 Голосов)

Моя добра знайома – вправна господиня запевнила: борщ з вишнями (нічого, що ягоди з морозильної камери) особливо смачний взимку, бо згадаєш тепло літо. Воно й справді так вийшло, коли скуштував страву.

Ось її нехитрий рецепт приготування: дрібно терті 250-300 г червоного буряка, 100 г моркви, 150 г капусти, 3-4 середніх картоплі, дрібно нарізаних. Для приправи – цибуля, а також листя кропу, петрушки, які, як і вишні, зберігає в морозильній камері.  Це – з розрахунку на 7-літрову каструлю. Коли борщ кипить, кидає у нього морожені вишні – приблизно 150-200 г – і дає покипіти на слабкому вогні 5-7 хв. Але перед тим вишні розморожує, вичавлює кісточки. Страву обов’язково приправляє сметаною.

Тарас ЛЕХМАН

 

(0 Голосов)

 

У давнину український садок годі було уявити без любистку. З нього приймали ванни, купали немовлят, щоб шкіра була ніжно і не хворіли. Недарма кажуть: «Купаний у любистку». І тут мовиться не тільки про красу. Дівчата вмивали у любистковому відварі голови, аби не випадало волосся, навпаки, ставало пишним.

Коли мав народитися наш син Маркіян, бабуся насадила любистку і наказала нам з дружиною: «Будете кидати дитині до купелі листя цієї рослини!». Дільничний дитячий лікар підтвердила: «Це - добра порада!»

І тепер господині (здебільшого у селах) використовують любисток, як ароматизовану приправу до перших страв – борщу, супу. Він містить поживні вітаміни, очищає організм.

Крім того, любисток має сечогінні властивості. З нього готують чай. 2-3 чайних ложки подрібленого листя, дехто додає і стебло, запарюють 0,5 л окропу. Достатньо настоятися 5-7 хв – і заварка готова.

 

Тарас ЛЕХМАН

(1 Проголосовало)

У дитинстві у мене часто кровоточили ясна. Які тільки зубні пасти і зубні дитячі порошки не перепробував (щоправда, в радянські часи вибір був не такий вже й великий), не допомагало. Лікарі-стоматологи порадили полоскати ротову порожнину чаєм з дубової кори.

Та одного разу батьки не змогли придбати її в аптеці. Не було у продажі. Виручив, як завжди, мій дідусь. Він добре розумівся на лікувальних властивостях рослин, хоча, як кажуть, «знахарством» не займався. Інколи збирав трави для себе, для сімї.

Дотепер пам'ятаю його рецепт. Дідусь вирізав кусень дубової кори (розміром з долоню), але не порохнявої, нарізав її дрібнесенькими трісочками, як чай, півтора столової ложки запарював окропом (0,5 л). Коли «дубовий чай» настоявся і вистиг до літеплого,  тоді я полоскав ним ротову порожнину. Можна це робити до їжі, після їжі (обовязково), навіть частіше. Справді, через півроку, а то й швидше, ясна перестали кровоточити.

Дубову кору найкраще заготовляти пізньою весною, у травні, але до цвітіння дуба.

 

Тарас ЛЕХМАН. журналіст

(0 Голосов)

Напровесні у лісах, де ростуть листяні дерева, зацвітає петрів хрест (у народі – заразит, заразита, заразиха).  Біологічні довідники так подають опис рослини: від добре розгалуженого корневища з біло-рожевими м’ясистими лусками відростає квітконосне стебло заввишки 8 – 25 см, вкрите лускуватими листками. Тому його повна назва – петрів хрест лускатий.  У верхній частині квітконосних пагонів квітки утворюють густі однобічні китцевидні суцвіття; квіти досить великі, пониклі, з дзвониковидною оцвітиною.

Прогулюючись лісом, на жаль, доволі рідко, але таки бачив його при самому корневищі ліщини, вільхи, інших листяних дерев. Він – паразит, живиться чужими соками. Проте нещодавно довідався про лікувальні властивості петрового хреста, який використовують проти грибкових захворювань шкіри на ногах. Для цього зірвану рослину слід подрібнити і залити оцтом. Зберігати в темному, прохолодному місці. Якраз такою настоянкою змащують хворі місця, прикладають компреси. Бажано це робити на ніч, перед сном. Вона може зняти свербіж.

Петрів хрест заготовляють на ліки здебільшого влітку, коли він відцвіте, навіть у липні-серпні. Однак, зриваючи його, будьте бережними, дбайливо ставтесь до природи. Достатньо кількох рослинок. Бо петрів хрест –рідкісний мешканець зеленого світу.

 

Тарас ЛЕХМАН