Реклама

Погода в Червонограді
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Наталія Крісман

(3 Голосов)

Вона жива. І Ти живи,
Зціляй і немічних, і хворих,
Хай Слово лине у простори,
А тих, хто був незрячим вчора,
Ти світлом Правди онови!

Наповнюй вірою наскрізь
У лід зневір закуті душі,
Нехай вони засяють дужче,
А те, що вічне й невмируще,
В житті своїм візьмуть за вісь!

Згадай героїв, що в борні
За волю голови складали,
Щоб ворогів спинить навалу,
Аби імперії пропали,
І не карались ми в ярмі!

Пірни в правічне джерело,
Що зветься - ПАМ'ЯТЬ УКРАЇНИ,
Не забувай - за неї згинув
Твій дід і прадід безневинно,
Щоб нині краще НАМ жилось!

Хай люд прозріє від оман
І воскресатиме дух вільний,
Бо не розтяти пуповини,
Яка крізь нас і Україну, -
Стань, Українцю, вільним стань!

(2 Голосов)

Майдани наших доль,
Майдани наших мрій...
Втомились від неволь,
Чекаємо прозрінь.
Стежками одкровень
Не ходимо давно.
Темніє білий день,
Видніє прірви дно.
Помножені страхи
Обіймами зневір.
Уроки власних хиб
Не знані до сих пір.
На карті "білих плям"
Не видно вже межі.
Знекровлена земля.
Знов гострить хтось ножі.
Розчавлені серця
Лещатами оман.
Зрікаємось Творця.
Попереду туман.
Забуто шлях прощень.
Зсудомлена душа
Народу, що сліпцем
Блука по манівцях...

Крізь терня і біду,
Віки поневірянь
Майдани наших душ
Чекають воскресань!

(2 Голосов)

Отерплі душі, втиснуті у мушлях
Страху, злоби, зневіри і олжі
Стоять і нині знову на межі
Між світлом і пітьмою незворушно.

Куди піти? Кому себе продать?
В чиї обійми ввіритись довіку?
В людській подобі жить, чи мов каліка
Лиш подумки недолю проклинать?

Потреба ідеалу не даремна!
В бою за нього варто полягти,
Волошками у полі прорости
Чи променем розтяти царство темне.

І хто б нас не купляв за гріш нікчемний,
Чи знову не присилував зректись
Землі своєї й мови - не зречись!
Потреба ідеалу не даремна!

То ж хай народ наш, повний безнадій,
Зіщулений у макову зернину,
Воскресне духом, встане за Вкраїну
Й господарем відчується на ній!

Із небуття, із попелу і тліну,
Оспівана поетами в віршах,
Нехай постане  Вільна Україна,
За котрою стужилась так душа!

(1 Проголосовало)

Я продовжити можу безмірно
"Чорний список" людського розтління,
Перероджень Людини у звіра
І спотворення істин безцінних,
Перетворень малого в велике,
Обезкровлення дерева Роду,
Розпорошення Духу на крихти,
Звиродніння Душі у народу,
Перемноження страху на відчай,
Упокорення болі стернею,
Укоріннення масок у вічі,
Перекреслення правди брехнею,
Поневолення волі насиллям,
Уневажнення честі й моралі,
Розпорошення в колах безсилля
Переломлених долі скрижалей...

Перекраєні віхи історій
І сплюндровані вір постулати,
Заколисана, приспана, хвора,
Запроторена совість за грати.
Розстриножені коні стихії,
Потривожене небо від зречень,
І любов, яка душу не гріє
Ні у спеку, ані в холоднечу.
Перепалені мрії на попіл,
Перетовчені кості в могилах,
Недовивчені нами уроки
Пеленою оман нас сповили.
Запорошені серця судини
Чорним снігом людської облуди,
Замордований люд безупину
Всі віки у засліплені блудить...

Сумно янголи дивляться з висі.
Може, варто спинити цей список?...

(1 Проголосовало)

Душа кровоточить, пульсують роз'ятрені рани
Від наших власно'руч змайстрованих нами ж розп'ять,
Хробак гріхо-творний вгризається в душу безтямно,
А спокій увесь видувають вітрища сум'ять.

На стінах душі вицвітають картини про вічне,
Горять образи' у святинях. Земля попелищ
Волає у небо, мов Господу дивиться в вічі,
Благаючи в нього " Коли ж від людей захистиш?".

Та слІзьми розкаянь давно вже ніхто тут не плаче,
Лишень кровоточить поставлена кимось свіча.
Яких ще, Людино, потрібно кривавих означень,
Аби навернулась до своїх одвічних начал?!...

Вже час - пошматовану, зболену душу сто-винну
Зцілити від скверни, омивши в джерелах святих.
Завмерли в чеканні ікони. Чекають Людину.
Та доки нема ще - кривавлять тривожно зі стигм...