Реклама

Погода в Червонограді
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Наші традиції

Заборонена - перезаборонена  комуністичною ідеологією українська народна звичаєвість поступово втрачалася. Радянські ідеологи називали її «патріархальщиною», не усвідомлюючи сутності цього слова, українців перетворювали на безбатченків. Тож скільки з плином часу втрачено! Здавалося б, за роки Незалежності України все має відродитися. Та ж бо ні… Чи кожний з нас цікавиться минувшиною свого народу, чи добре знаємо свій рід – родовід, чи кожний школяр може відрізнити колядку від щедрівки, сказати, що таке гаївка, а що таке гагілка, де і коли їх виконують… Не втратити своєї духовної культури, розповідати про маловідомі звичаї та обряди – основне завдання рубрики «Наші традиції».

(5 Голосов)

Оживили давні традиції Святого Вечора учні 2-В класу Червоноградської ЗШ №12, їх класний керівник Марія Кобринець та батьки школярів. Вони підготували цікаве дійство «Колядує вся родина». Оскільки Різдво Христове, Святий Вечір, що передує йому, це – насамперед родинні свята, свята сімейного затишку, добра та злагоди, тож батьки і діти ретельно працювали на позакласному заході разом, відтак – глибше вивчали та відтворювали засобами театрального дійства призабуті обряди.

…Ось імпровізована селянська хата. Гостинна-гостинна. Біля печі клопочеться мама (Ольга Лапчак, справді – мама), готує дванадцять страв, її донечки (учениці Магдалина Ящук та Каріна Беднаш) то щось допомагають, то дивляться у віконце і з нетерпінням виглядають першу зірку, яка сповістить про народження Ісусика. З оберемком сіна, щоб Божому Дитяткові було зручно спати, входить тато (Віктор Ящук). Сівши до столу, як і годиться, сім’я святу вечерю починає з молитви, опісля беруть по ложечці куті. І враз уся хата наповнюється щирістю і любов’ю; у такі миті усі Ангели з Неба сходять до людей.

Атмосферу Святого Вечора (а це дійство відбулося у день римо-католицького Святвечора, 24 грудня) враз відчули усі в класі – і дорослі, і малі, разом колядували, розповідали вірші про Різдво. Адже, повечерявши, сім’я зачекалася колядників. 

(4 Голосов)

Ми вже з вами звикли зустрічати Новий рік з Дідом Морозом і вважаємо, що так доцільно. Тим часом ще не так давно в Україні Новий рік зустрічали зі Святим Миколаєм, більш знаним, як Миколай Чудотворець. Принаймні в Галичині ця традиція (безперечно, підпільно) зберігалася і в радянські часи.

…Кажуть, що у зимову ніч з 18 на 19 грудня Святий Миколай спускається на срібній вервичці з Неба. Сивобородий, у довгому золотистому фелоні, у супроводі ангелів, він приходить до кожної домівки і потайки розкладає під подушки подарунки, передусім – чемним, слухняним діточкам. Інколи своєю увагою не оминає й дорослих. А діточки приспівують Святому:

«Ой хто-хто Миколая любить,
Ой хто-хто Миколаю служить,
Тому Святий Миколай
На всякий час помагай, Миколає!».

Дякують йому за подарунки, просять здоров’ячка для себе, братиків та сестричок, тата і мами, рідних та близьких. Погодьтесь, у Діда Мороза і Снігуроньки такого не попросиш…

Незважаючи на те, що життя Святого Миколая сповнене неймовірних чудес, але навіть люди, які далекі від християнства, не сумніваються в його існуванні, оскільки Миколай Чудотворець є одним з тих святих, в біографії якого зустрічаємо факти з життя реальної людини.

Ким же насправді був Святий Миколай?

 

(4 Голосов)

В грудневий день
Такий урочистий Київ!
Вбирає велич пісень
Небес височінь сива.
Ясніють бані церков,
Хрестами торкаються неба.
З молитвами знов і знов
Ідуть християни до Тебе:
«Варваро, зміцни! Захисти!» -
Чолом торкаємось Неї.
І будем в душі нести
Той повів святий єлею…
Вже близько тисячі літ
Варвара – на Україні.
Та Віри Її Завіт
Відкриємо заново нині.
І в намірах будьмо тверді,
Правдиві в ділах, у слові…
Щоб серцем відчути в собі
Безмежну силу Любові.

Ось так про Святу Варвару – покровительку шахтарів пише червоноградська поетеса, член літоб’єднання «Третій горизонт» та Української асоціації письменників Мар’яна Правдолюбенко.

День Святої Варвари відзначають 17 грудня. Її доля склалася трагічно, але своїм вчинком та самопожертвою в ім’я Ісуса Христа Свята Варвара дала приклад стійкості та непохитності християнки у вірі.

…За царювання імператора Максиміана у фракійському місті Іліополі жив багатий і знатний чоловік Діоскор. Дружина його померла і він сам виховував свою єдину дочку Варвару. Будучи ревним язичником, всіляко оберігав свою улюбленицю від впливу християн.

Та юна Варвара перейнялася думкою про те, що має бути Єдиний Творець Всесвіту. Її світлий розум відкидав могутність язичницьких богів, творіння рук людських, а її чутливе серце шукало невідомого (поки що для неї) Єдиного Бога. Вона не вірила, що кам’яні ідоли-божки могли створити небо, місяць, зорі, сонце, землю…

Минав час… Батько порадив дочці вийти заміж, але вона відмовилась. Діоскор спочатку подумав, що на це категоричне рішення вплинуло її самітне життя. Він дозволив Варварі зустрічатися з дівчатами її віку, навіть мати подруг. Та сталося так, що серед її подруг були й християнки, які розтлумачили Варварі сутність Христової віри, Правду Ісусового вчення. З великою радістю вона сприйняла звістку про Спасіння Сином Божим роду людського. Тому твердо вирішила теж стати християнкою і невдовзі прийняла Святу Тайну Хрещення від священика, який прибув у її місто з Олександрії.

Батько, звісно, довідався, що його дочка стала християнкою, жорстоко побив її, зачинив у кімнаті високої вежі і поставив біля дверей сторожу. Проте, погрози та побої аж ніяк не скорили Варвару.

(4 Голосов)

До Святого Андрія Первозванного, день якого вшановують 13 грудня, в українців виробилась неабияка пошана – і в церковному, і в народно-побутовому аспектах. А ще – приходу Андріївського свята з нетерпінням чекала українська молодь, парубки та дівчата…

Він був одним з дванадцяти апостолів Ісуса Христа, походив з Віфсаїди в Палестині. Доводився братом апостолу Петру, з яким вони ловили рибу в Галилейському морі неподалік Копернаума. Тоді Ісус покликав Андрія слідувати за ним (Євангеліє від Матея, 4: 18). Згідно з Євангелієм від Івана, Андрій був одним з учнів Івана Хрестителя, і ще раніше за його брата Андрія покликав Христос на Йордані. Саме за цим переказом Андрій набув прозвища Первозванний.

Обидва брати-апостоли перебували у колі найближчих учнів Ісуса. За церковним переказом, вони проповідували християнство народам, які жили на південних, східних та північно-східних берегах Чорного моря. Святому апостолу Андрію доводилось бувати в Малій Азії, Фракії, Македонії й Ахаї (Греція), в Європі.

У літописі «Повість времяних літ» знаходимо таке свідчення: «Андрій навчав у Синопі. Коли прийшов до Корсуня, побачив, що з Корсуня вже близько до Дніпрового гирла. І пішов, і став під горами на його березі. Вставши вранці, сказав до учнів, що були з ним: «Чи бачите ці гори? На цих горах засяє ласка Божа буде великий город, і Бог збудує багато церков». І вийшовши на ці гори, поблагословив їх і поставив хрест, і, помолившись Богові, зійшов із цієї гори, де опісля був Київ. І поплив угору Дніпром». (За переказом, на місці, де апостол Андрій поставив хрест, тепер стоїть церква Андрія Первозванного. Однак більшість істориків цей уривок тексту вважають вигадкою).

 

(4 Голосов)

7 грудня в Україні церкви східного обряду вшановують Святу великомученицю Катерину. Її життя припало на кінець III – початок IVстоліть – період найжорстокішого гоніння на християн. Тоді імперією правив Максиміан.

Катерина була дочкою грецького царя Ксантоса. Олександрія, де мешкала її родина, вважалася на той час справжнім центром наук і мистецтва. Здібна, допитлива дівчина Катерина вивчила риторику, ораторське мистецтво, філософію, була обізнана з працями лікарів і навіть сама практикувала у медицині, знала чимало мов.

Мати Катерини таємно сповідувала християнство, і завдяки їй дівчина була посвячена у це релігійне вчення, яке справило на неї надзвичайне враження. Але тоді сповна так і не збагнула його. (Про це – згодом). Однак завдяки розуму та обізнаності в багатьох науках Катерина все ж навернула до християнства чимало язичників і завжди перемагала їх у філософських дискусіях, використовуючи засади риторики.

Все це разом з чарівною вродою зробило дівчину надзвичайно гордою, і серед чоловіків вона не знаходила рівного собі.