Реклама

Погода в Червонограді
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Наші традиції

Заборонена - перезаборонена  комуністичною ідеологією українська народна звичаєвість поступово втрачалася. Радянські ідеологи називали її «патріархальщиною», не усвідомлюючи сутності цього слова, українців перетворювали на безбатченків. Тож скільки з плином часу втрачено! Здавалося б, за роки Незалежності України все має відродитися. Та ж бо ні… Чи кожний з нас цікавиться минувшиною свого народу, чи добре знаємо свій рід – родовід, чи кожний школяр може відрізнити колядку від щедрівки, сказати, що таке гаївка, а що таке гагілка, де і коли їх виконують… Не втратити своєї духовної культури, розповідати про маловідомі звичаї та обряди – основне завдання рубрики «Наші традиції».

(2 Голосов)

14 березня у церковних календарях згадується преподобна мучениця Євдокія. У молоді роки вона вела порочне життя, але під впливом ченця Германа звернула з хибного шляху і прийняла християнство. Надалі преподобна Євдокія суворо дотримувалась обітниць, за що Господь наділив її даром чудотворення. Вона померла мученицькою смертю під час гонінь на християн. Це сталося 152 року.

У народі цей день має назву Явдохи. Згідно із стародавньою народною традицією, це не тільки перший день весни (за старим стилем), а й перший день нового року, адже у наших пращурів рік починався 1-го березня.

Повір’я говорять, що на Явдохи прокидається від зимової сплячки бабак, вилазить з нори, свище три рази, а потім знову повертається у своє сховище, лягає на другий бік і так спить аж до Благовіщення. І ховрашок також, кажуть, перевертається на інший бік.

(2 Голосов)

«Масляна, Масляна,
Яка ж ти мала:
З’їв вареник, з’їв млинця -
А тебе уже нема…»
   (Народна приповідка)

Тиждень перед Великим постом (цього року ми вступаємо у нього 18 березня) називають Всеїдним, або Тижнем перед Масляною, коли Церква дозволяє вживання скоромної їжі протягом усього тижня, навіть у середу та п’ятницю – традиційні пісні дні.

У народному побуті з цим тижнем пов’язані такі прикмети:

- Якщо курка нап’ється води із калюжі – слід чекати теплої лагідної весни.

Поширені й образні висловлювання:

- Якщо хуртовина виє, то це Масляна в гості їде.

- Коли ж хуртовина бешкетує на першому тижні Великого посту, то це Масляна їде дитину шукати, бо бач, загубила, коли п’яною з гостей їхала…

Масляна, Масниця, Колодій – популярне народне свято, що дійшло до наших днів ще з часів язичництва. У наших пращурів – давніх слов’ян це було багатоденне веселе свято проводів зими. Слов’яни – язичники відзначали його дещо пізніше, ніж тепер – з 24 березня, і воно тривало 14 днів.

Християнський пасхальний календар порушив дату Масляної, вона стала непостійною у часі проведення, оскільки відзначають її перед Великим постом, за вісім тижнів до Великодня (також рухомого свята).

За церковною термінологією цей тиждень має назву Пущення, Сироїдний тиждень, бо   вживають сир, масло, рибу, що означає своєрідну підготовку до суворих днів Великого посту.

З прийняттям християнства термін святкових днів Масляної та їхня кількість змінилися. Тепер Масляну святкують вісім днів – однак, попри християнізацію, в народно-традиційній основі саме свято залишилося без змін, зберігши давні язичницькі риси.

(2 Голосов)

Кононів день у церковному та народному календарях українців припадає на 18 березня. Назву йому дало вшанування церквою двох Святих мучеників Кононів - Конона Ісаврійського та Конона Памфілійського.

Святий Конон Ісаврійський жив у першому столітті і був сучасником Святих апостолів. Від них він дізнався про Ісуса Христа та Його вчення. Коли одружився, то переконав і дружину жити за християнськими законами. Разом вони прийняли хрещення. Згодом Святий Конон навернув до християнської віри і свого батька. У часи гоніння на християн за цісаря Магедона всі вони були страчені.

А Святий Конон Памфілійський жив у третьому столітті, походив родом з Назарету, де колись жила родина Ісуса Христа. Через деякий час Святий Конон пішов до памфілійського міста Магедона і почав займатися садівництвом, тому його називали ще й Городником. За те, що Конон був християнином, цісар Публій наказав стратити його. Той прийняв мученицьку смерть, але не зрікся Ісуса Христа.

(10 Голосов)

Цього року у Великий піст християни східного обряду вступають 18 березня і він триватиме до 4 травня. Бо вже 5 травня зустрінемо Воскресіння Христове.

Щодо обмеження в їжі в часи Великоднього, Передвеликоднього посту (ще й так називають його у народі), то Церква в останні сторіччя дещо «злагідніла» колись надзвичайно суворі правила та настанови, але незмінною залишилась основна мета Великого посту: це, передусім,глибоке усвідомлення свого життя щодо Заповідей Божих, внутрішня боротьба з власними гріхами, потреба ретельної та відвертої молитви, добрі слова і безкорисливі справи, щирі помисли.

Саме духовна обнова і є найважливішою метою Великого посту. А вона, як правило, не буває без обмежень тілесних.

«Наскільки відіймеш тілу, - писав Святий Василій Великий, - настільки додаси своїй душі блиску духовного здоров’я». Великий піст має не тільки релігійно-духовне, а й медичне та народно-традиційне значення. Церковні застереження щодо цього посту тісно поєдналися з народно-побутовою звичаєвістю (раціональним харчуванням, ощадливістю, Богопослушністю), якої особливо дотримувались у давніші часи.

І тепер Церква гласить, що під час Великого посту християни не повинні споживати продукти тваринного та пташиного походження – м'ясо, молоко, яйця та страви, що їх містять.

Великий піст належить до суворих, а тому, за церковними уставами, під час нього не повинні вживатися й риба, олія, крім дня свята Входження Господнього в Єрусалим (Вербна неділя). Дещо послаблюється піст і на свято Благовіщення.

(0 Голосов)

24 лютого свої іменини святкують Власії. Тепер ім’я Влас зустрічається доволі рідко. У народному побуті цей день має назву Святого Власа, і з ним пов’язують початок останніх зимових морозів. Тож у давнину казали:

- Прийшов Влас, прийшли і Власові морози.

- Прийшов Влас – бери рукавиці про запас.

Священомученик Власій, єпископ Севастійський, жив у III-IV століттях. Під час гонінь на християн тривалий час переховувався в горах. Коли ж його знайшли та захотіли втопити, він пройшов по озеру, як по твердій поверхні. Опісля, 316 року його стратили.

На старих іконах Святий Власій зображувався сидячим на коні, а в далечині – зелені поля. Такі ікони на Закарпатті купували попарно (дві однакових). Одну вивішували у світлиці, а іншу – у кошарі, де зимували вівці, чи у хліві біля… корів. Адже, за народними віруваннями, Святий Влас – покровитель домашніх тварин, особливо овець та корів.

Вшанування Святого Власа, як покровителя худоби, ґрунтується на апокрифічних переказах про його життя. Зокрема в одному з них розповідається, що коли він, як пустельник , проводив життя на самоті, дикі звірі приходили до нього і він благословляв їх. Коли ж вони приходили під час молитви Святого Власа, то, ніби мислячі істоти, не переривали його молитви, а стояли перед печерою і терпляче очікували, коли він нарешті вийде до них.

Святий Влас клав на них свої руки. Від цього звірі виліковувалися. Тому цього Святого вшановують і ветеринарні лікарі.