Наші традиції

Заборонена - перезаборонена  комуністичною ідеологією українська народна звичаєвість поступово втрачалася. Радянські ідеологи називали її «патріархальщиною», не усвідомлюючи сутності цього слова, українців перетворювали на безбатченків. Тож скільки з плином часу втрачено! Здавалося б, за роки Незалежності України все має відродитися. Та ж бо ні… Чи кожний з нас цікавиться минувшиною свого народу, чи добре знаємо свій рід – родовід, чи кожний школяр може відрізнити колядку від щедрівки, сказати, що таке гаївка, а що таке гагілка, де і коли їх виконують… Не втратити своєї духовної культури, розповідати про маловідомі звичаї та обряди – основне завдання рубрики «Наші традиції».

(0 Голосов)

 

25 березня - свято Теофана. Він народився у другій половині VIII століття, був грецьким сенатором. Потім, за згодою дружини, став монахом, збудував два монастирі. Різко виступив проти іконоборчої єресі. Свою позицію беззастережно підтвердив на Сьомому Вселенському Соборі у Нікеї, який відбувся 787 року. Рішення Собору закликали і зобов'язували християн вшановувати святі ікони та розп'яття, не руйнувати у храмах фресок та мозаїк із зображенням святих постатей.

За таку позицію цісар Лев Вірменин, який був прихильником іконоборства, піддав Теофана тортурам, морив голодом, а потім відправив на заслання на Самотрацький острів. Тут святий невдовзі помер. Це сталося 817 року.

Святий Теофан залишив для нащадків рукописну працю - Хроніку (коротку історію світу з поданням головних подій від 284 по 813 рік). Хроніку подій до 284 року уклав його приятель Григорій Синкелл.

У народі кажуть:

- На Теофана туман - буде врожай льону і капусти.

- Сухий Теофан віщує неврожайний рік. Тому просили: «Теофан, зішли туман!..».

 

 

(0 Голосов)

 

 

20 березня вшановують сімох святих херсонеських мучеників. Усі вони були єпископами і жили в останній чверті III - на початку IV століття.

Єпископи Василій та Єфрем прибули з Єрусалима для проповіді Євангелія в Херсонесі Таврійському близько 300 року. За проповідування християнського вчення їх вбили язичники. Через рік іновірці вбили ще трьох єпископів - Євгенія, Елпідія, Агафодора, які також прибули до Херсонеса для проповіді Христової науки.

За часів правління імператора Костянтина Великого (306-337 роки) у Херсонесі проповідував християнство єпископ Євферій, який помер по дорозі до Константинополя. Його наступником був єпископ Капітон. Саме він охрестив херсонесців. Під час однієї з проповідницьких подорожей його схопили невідомі та втопили у гирлі Дніпра. Пам'ять про цих священомучеників відзначається в один день.

У народі кажуть:

- Якщо цього дня похмура погода, то під ніч буде приморозок.

 

 

(0 Голосов)

 

Свято Теплого Олекси (30 березня) знаменує початок роботи пасічників.

Якщо встановилася тепла погода, зійшов сніг, то пасічники виносять вулики з бджільника, або відкривають віконця і «замовляють» бджіл, щоб не шукали інших хазяїв. Просять Бога, аби послав гарне літо, бо тоді буде багато меду.

За стародавніми віруваннями, на Теплого Олекси вівсянка співає свою першу в цьому році весняну пісеньку. Щука цього дня розбиває хвостом лід. Якщо уважно прислухатися, то можна почути його тріск.

Також вітають журавлів з поверненням. Існувало повір'я: щоб журавель оселився біля твого помешкання, потрібно кинути на землю червоний пояс і журавель далі не полетить. Звідси вислів «перев'язати дорогу червоним поясом». Цих птахів вважали небесними посланцями. А хто зруйнує гніздо журавля - матиме великий гріх!

Ще одне цікаве спостереження, пов'язане з птахами. Старші люди стверджують: цього дня ворон купає своїх діточок, благословляє їх і відпускає у самостійне життя.

У народі кажуть:

- Якщо на Теплого Олекси погода тепла й сонячна, буде добрий урожай зернових та багато меду.

- Якщо зранку ясно, то бджолиний рій виходитиме по ранках, а якщо ввечері, то бджолиний рій виходитиме по вечорах.

- За скільки днів до Теплого Олекси бджоли почали літати - стільки днів після Теплого Олекси ще будуть холодними.

- Тепла погода цього дня віщує теплу весну.

 

 

 

(0 Голосов)

 

 

22 березня вшановуємо пам'ять сорока святих мучеників севастійських.

Це була найкраща дружина у війську давньоримського імператора Лікінія. Сам правитель, який сповідував язичництво, жорстоко переслідував християн. Довідавшись, що його сорок воїнів вірять у Христа, наказав виставити їх на лід Севастійського озера. Таким чином вони померли від холоду, прийнявши мученицьку смерть.

За народними уявленнями, з цього дня ще можуть бути сорок морозів. Сорока, яка на Сорок святих вважається іменинницею, кладе у своє гніздо сорок прутиків. З вирію прилітають сорок жайворонків, віщуючи остаточний прихід весни.

Сорока, якщо не руйнувати її гнізда, виступає своєрідним оберегом дому, біля якого живе, попередить про непроханого гостя, скажімо, коли лисиця підкрадається до курей. Етимологічно слово «сорока» пов'язане зі словом «сорок», тому народ вважає, що сорока охрещена саме на сорок святих.

Це ще один день у березні, коли люди закликали весну. Батьки виготовляли дітям дерев'яні іграшки у вигляді пташок, матері пекли печиво у вигляді жайворонків, ластівок (неодмінно кожному по сорок), а ті йшли в поле зустрічати птахів.

Господині виходили на подвір'я зі шматком нового полотна і пропонували весні «обнову». Традиція також вимагала покласти на це полотно святковий хліб. Вважалося, що ці магічні дії мають забезпечити добрий врожай льону і конопель.

У народі кажуть:

- Якщо цей день теплий, значить ще буде сорок днів тепло; якщо холодний - буде сорок морозів.

 

 

(0 Голосов)

 

 

У народі за старих часів святого Конона (вшановуємо 18 березня) вважали опікуном коней.

На співзвучності слів «Конон» та «коні» й народилася легенда, що цей святий був дуже добрим конюхом, його коні завжди доглянуті, гарні та швидкі. За іншою легендою, коли святий Ілля їздить по небесному мосту в огняній колісниці, то кіньми править не хто інший, а Конон.

Колись у день святого Конона у стайні вішали... застрілену сороку як запобіжний засіб від домовика, щоб коней не мучив. Дехто вважав, що стріляти у сороку не можна, то чіпляв на гвіздок знайдене тіло мертвої птахи. Із цією ж метою господиня дому кропила свяченою водою горище та стайню. А ще звечора цього дня ставили біля печі чи залишали на столі мисочку з їжею для домовика. Таким чином хотіли його задобрити, аби він клопотів не завдавав, а дім пильнував.

Народна прикмета сповіщає:

- Якщо на Конона день ясний, то влітку буде мало граду.