(0 Голосов)

 

 

25 липня - свято Прокла, мученика за Христову віру, якого разом з побратимом Іларієм стратили в Анкирі 106 року.

За народними спостереженнями, з дня Прокла настає пора рясних рос. Тому «На Прокла все промокло», або «На Прокла поле промокло».

Особливо рясно випадають роси у ясні зоряні ночі, при легкому вітрі. Тоді кажуть, що роса змочує зорі, а самі зорі тієї пори стають тихими-тихими, не мерехтять, не блимають, а яскраво світять, горять.

Народні прикмети констатують:

- Ранкова роса - добра сльоза: нею ліс умивається і з нічкою прощається.

- Вночі не випала роса, а долини не сповив туман - доброї погоди не сподівайся.

- Якою б не була роса на Прокла, однак сонце висушить її.

- На Прокла дощовий день - дощ може падати п'ять днів поспіль, нехай, навіть, з незначними перервами.