(0 Голосов)

 

26 листопада — свято Івана Золотоустого, архієпископа Константинопольського, одного з трьох Святих Отців Церкви.

Він народився 347 року в Антіохії, у заможній християнській родині. Перші ази духовної освіти й побожне виховання отримав під керівництвом своєї матері. Батько Івана помер, коли той ще був дитиною. Але 20-річна красуня-мати не вийшла заміж вдруге, а присвятила себе синові. Очевидно, що вже тоді вона відчувала його високе покликання.

Пізніше Іван Золотоустий брав уроки красномовства у видатних ораторів. Хотів прийняти чернечий постриг, однак не зробив цього на прохання матері. Став адвокатом. Все ж не полишав помислів про чернецтво. Досконало вивчив Святе Письмо. Його хотіли висвятити на єпископа, але Іван Золотоустий відмовився від такої пропозиції і провів чотири роки у монастирі, де написав перші богословські твори.

381 року отримав дияконський сан, а 386 - пресвітерський. Тоді йому виповнилося 39 років, і з цього часу починається його активна проповідницька діяльність. Сотні й сотні людей збиралися слухати проповіді Івана Золотоустого.

389 року після смерті константинопольського архієпископа за бажанням імператора Аркадія Іван Золотоустий був призначений на цю високу посаду. Але місцеве духовенство, сповите розпустою, розкішшю, жадобою до багатства, що різко засуджував і карав Іван Золотоустий, було невдоволене таким призначенням. На нього стали зводити наклепи, а згодом, за велінням імператора, відправили на заслання. Однак і там збиралися багато людей послухати його духовне слово.

Помер Іван Золотоустий 407 року, а 438 року мощі Отця Церкви перепоховали у Константинополі.

У народному побуті українців цей час асоціюється з припиненням росту рослинності. Кажуть: «На Золотоуста в полі пусто». Господині спостерігають, що цієї пори «засинають» навіть кімнатні рослини. Хіба що різдвянник (і то не за часом) спалахне цвітом...