Реклама

Погода в Червонограді
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
(0 Голосов)

 

 

Днем смутку, печалі і строгого посту вважається церковне свято Усікновення Голови Івана Хрестителя — Предтечі, яке християни східного обряду завжди відзначають 11 вересня.

Після Хрещення Господнього Святого Івана Хрестителя кинули до в'язниці за наказом Ірода — правителя Галілеї. Жорстокий наказ Ірод віддав за те, що Іван гостро засуджував його неправедні вчинки: той покинув законну дружину, а натомість жив із дружиною свого брата — Іродіадою. Таке в юдейському суспільстві того часу вважалося не тільки беззаконням, а й великим гріхом. Іродіада була ласою до влади і багатства. Іван Хреститель не побоявся виступити проти цього шлюбу, хоча добре усвідомлював, на що наражається.

Під час бенкету з нагоди народження Ірода донька Іродіади Саломія дуже потішила всіх гостей своїми танцями. Задоволений і зворушений Ірод пообіцяв їй дати у нагороду все, що забажає. Та, порадившись з матір'ю, попросила Ірода подати їй на тарелі голову Івана Хрестителя. Ірод виконав бажання дівчини. Вона віднесла голову Івана Предтечі своїй жорстокій матері. Іродіада проколола язик Івана Хрестителя голкою і звеліла закопати голову у місці, де скидають нечистоти.

Але про останки святого подбала дружина Іродового домоправителя. Вона поховала Голову Івана Хрестителя на Єлеонській горі.

Божий Суд над Іродом, Іродіадою та Саломією відбувся ще за їхнього життя. Вони загинули наглою смертю. Принаймні Саломії дві крижини, що зійшлися, відтяли голову, коли дівчина потрапила в ополонку.

Головосіка — народна назва свята. Вважалося, якщо цього дня зібрати святоянське зілля, залити його горілкою та добре настояти, то цю настоянку можна протягом року використовувати як чудотворні ліки.

У цей день, за народним повір'ям, не велено різати те, що нагадує голову (насамперед овочі). Взагалі, не гоже на Головосіки брати до рук гострі предмети, тому й хліб треба ламати руками. Не можна і важко фізично працювати.

Практикуючі християни у свято Усікновення дотримуються строгого посту; дехто споживає тільки хліб та воду. Це єдиний день у році, коли варити і їсти борщ, навіть пісний, є гріхом. Натомість їли гречану, пшоняну, рисову кашу, запечену напередодні у гарбузі. Саме напередодні, а не у свято, бо гарбуз також нагадує голову. Зберігали її в окремому, чисто помитому горщику, аби, бува, не залишилося у посудині жодної крапельки жиру.

Народна прогностична прикмета стверджує: “Якщо на Головосіки відлітають журавлі у вирій, то зима буде рання”.