Реклама

Погода в Червонограді
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
(0 Голосов)

 

 

На п'ятдесятий день після Великодня — Воскресіння Христового, обов'язково у неділю, яку в народі ще називають Клечальною, Зеленосвятною, святкуємо Трійцю.

Напередодні господарі все прибирали у домі, прикрашали зеленню — гілками липи, дуба, татарським зіллям, готували святкове застілля, особливо, якщо випадало храмове свято. А у неділю вранці збирали букети квітів — польових, лугових, лісових (рослини, бажано, мали бути лікарськими), вбиралися у найкращий одяг і чекали, коли вдарять церковні дзвони, скличуть мирян до храму на урочисте Богослужіння. Кожна дівчина несла в руках свіжі квіти.

За старих часів (інколи такої традиції дотримуються і тепер) після Служби Божої відбувався хресний хід до криниць, насамперед громадських, щоб освятити їх, окропивши свяченою водою. У деяких місцевостях так само освячували оселі, господарські будівлі (захист від русалок); пасіку, щоб був достаток меду; поле, аби випав жаданий дощ, коли була посуха, і добре родило.

Вважали, що цього дня слід залишити на деревах полотно — русалкам на сорочки. Існує повір'я: русалок можна задобрити свіжоспеченим хлібом. Протягом русалчиного тижня (починається від Трійці, Зелених свят) треба ретельно дотримуватися “народних засобів безпеки”: не купатися у водоймах, бо русалки можуть потягнути за собою. Тільки справжні відьми можуть дозволити собі купатися, бо вода нечистого не приймає. Заборонялося кидати шкаралупи з яєць у воду, від чого русалки стануть сильнішими.

Після усіх церковних відправ молодь збиралася на свої ігри. Веселилися аж до світанку.

У свято Трійці дівчата зазвичай ворожили на здоров'я та тривалість життя усіх членів своєї родини. Розвивали сплетені напередодні вінки і перевіряли, як добре вони збереглися. На кожний вінок загадували — кому з родини він належить. Зів'ялі вінки (недобра прикмета) кидали на воду. Попливе — добре, потоне — поганий знак.

У народі кажуть: “З Трійці починається літо”.