Реклама

Погода в Червонограді
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Прислів'я та приказки

До неоціненних коштовностей фольклору будь-якого народу, а відтак і українського, належать прислів'я та приказки — короткі влучні вислови, які образно та лаконічно передають нащадкам висновки з життєвого досвіду багатьох поколінь предків. Вони є узагальненою пам’яттю народу та результатом його спостережень над життям і явищами природи, що дає змогу молодому поколінню формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику.

У своїй сумі прислів'я та приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті. Вони рідко тільки констатують якийсь факт, скоріше рекомендують чи застерігають, схвалюють або засуджують, — словом, повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь нашого народу, чия невичерпна талановитість, високе естетичне чуття й гострий розум і тепер продовжують примножувати і збагачувати духовну спадщину, що громадилася віками. Різкої межі між прислів'ями та приказками не існує, а основна відмінність полягає насамперед у тому, що прислів'я є більш розгорнутими, ніж приказки.

(0 Голосов)

 

 

- Лютий — місяць вітрів і кривих шляхів.

- Лютий вміє вітром дути.

- Ой спитає лютий: “А ти добре взутий?!.”.

- Ще рано лютому до березня у свати ходити.

- Вже лютий шляхи геть підгриз, кидай сани, бери віз.

- У лютому сонце йде на літо, а зима — на мороз.

- Лютий воду пустить, а березень підбере.

- Лютий виганяє ковалів з гути.

- Лютневий сніг весною пахне.

- Лютневий сніг за золото дорожчий.

- Лютий додає до весни охоти.

- У лютому зима вперше з весною зустрічається.

- Хуртовини й заметілі під лютий налетіли.

- Лютий ведмедю в барлозі бік пригріває.

- Часом лютий змилується, що чоловік роздягнеться; а часом такий гострий, що замерзнеш аж до костей.

- Лютий зиму видуває, а березень то ламає.

- Лютому кажуть: “Добридень!”, а березню кажуть: “Здоровенькі були!”.

 

 

 

(0 Голосов)

 

- Січень січе та морозить, а газда з лісу дрова возить.

- Січень снігом січе, а мороз вогнем пече.

- Січень не так січе, як у вуха пече.

- Січень січися, а ти до печі тулися.

- У січні вночі панують сови та сичі.

- Січень без снігу — літо без хліба.

- У січневу холодну добу пам'ятай по худобу!

- Січень рік починає, а грудень кінчає.

- Січню — морози, а лютому хурделиці.

- Хвали січень сніговий, травень дощовий, а серпень на хліб рясний.

- Січень з груднем прощається, а на лютий очі косує.

- Січень стрибнув на поріг курячим скоком.

- У січні сніг, а не лід, заячий лишає слід.

 

 

(0 Голосов)

 

(Приказки та прислів'я, записані на Сокальщині)

- Так смачно, що аж камінь пустив слину.

- Бажаю вам того, чого собі бажаю. А собі нічого поганого не бажаю.

- Добрий віник добре хату мете.

- Чистий віник - чиста (прибрана) хата.

- Тихо, хоч мак сій.

- Нащурив вуха, як миша...

- Камінь під ногами маленький, а переступити не сила...

- То йому стрижене, то йому голене...

- Втопив лихо у баюрі.

- Що то за козак безвусий?..

- Й у вус не дує.

- Сіль така не солона, що й ложкою можна їсти.

- Хочеш меду - люби бджіл.

- Пропав за цапову душу.

- Чоловік іде кладкою, а колода пливе рікою.

- Вдарив по кишені...

- Ніхто не знає, що діється на душі.

- Соломою піч палити - тепла в хаті не мати.

- Добрий пес спочатку кусає, а потім лає.

- Буда без пса, як хата без господаря.

- Блідий, мов смерть.

- Кістлявий, мов смерть.

- Що погане одному, то добре іншому.

- Зима - не мати, голод - не батько!

- Штанів через голову не одягай.

- Масляна без млинців, то не Масляна навіть для кота.

- Народила гора мишу.

- Прийду, як покличете.

- Бідний, як кравець, голий, як гончар, а п'яний, як швець.

- Клопотів повна голова.

- Таки краще, як в сусіда.

- І курка має мозок (уміє думати)!

- Сказано - відрубано!

- На чужому нещасті свого щастя не заробиш.

- Не тішся чужому горю.

- Не потішайся з чужого лиха.

- Ліки солодкими не бувають.

- Не торгуй святим!

- І земля хоче відпочити.

- Не слід шукати там, де нічого не клали.

- Дурне село без хліба.

- Від сну ще ніхто не помер.

- Курка кудкудакає тоді, коли знесеться (коли знесе яйце).

- Хто знає таємницю, той мовчить.

- Всіх ям однаково не закидаєш.

- Мудрий малу яму обходить, а дурний велику хоче перестрибнути.

- Труднощі виникають там, де їх не чекаєш.

- Гостей не садовлять на голий стілець.

- Забула корова, як телям була.

- Добре їсти, довго спати - Бог здоров'я мусить дати.

- Мале лоша, а вже копитами б'є.

- Пропало, як роса на сонці.

- Вовка в ліс завжди потягне.

- У кожного своя мірка, у кожного своя жменя.

- Прийшов розум до голови, коли його втратив.

- Википів розум...

- Маєш віз і перевіз.

- Пустому забагато честі.

- Скажи дурному хреститися, то він око виштуркає.

- Нелегко долати терени на шляху до зірок.

- Не все є тим, чим видається.

- Сидить на золоті і шукає за золотом.

- Часто забуваємо про те, що маємо.

- Хата з дітьми - базар, а без них - цвинтар.

- Завтра буде завтра.

- Дві вдовиці зібралися на вечорниці...

- Лихо тому, хто ледачкує.

- Малий ключ відімкне великі ворота.

- Хто сіє добро, той устократ пожне добро.

- Лише скінчивши одне, починай інше.

- Не починай дві справи одразу.

- Людина пам'яттю багата.

- Очі має, а сліпий.

- Одні садять плоди, а інші збирають.

- Кому оплески, а кому гроші.

- Хочеш вір, хочеш не вір, а розумій, як хочеш.

- Одні працюють, а інші крадуть.

- Дай жінці владу, і вона перетворить її на диктатуру.

- Хто не дбає, той не має.

- Скільки людей - стільки думок.

- З повноти серця уста говорять.

- І сміх, і гріх, і торба бліх...

- Рідна земля силою й красою напуває.

- Брудною водою спраги не втамуєш.

- Хочеш їсти мед, не тривож намарно бджіл.

- Скорий на слова, як язиката Хвеська.

- Меле, мов мітла мете.

- Не вішай святощі на показ, а в серці тримай.

- Не накликай лиха, воно в призначений час без тебе вдарить копитом об твій поріг.

- Не наздоганяй смерті.

- Заправив страву гарячим смальцем.

- Не буде врожаю, коли руки не працьовиті.

- Не з'їм, то надкушу.

- Вовка ноги годують, а зайця рятують.

- Зайця рятують заячі ноги.

- Хто хоче, той шукає Бога.

- Слухають по словах, оцінюють по ділах.

- Кіт живе там, де йому добре.

- Чого Івась не навчився, того вже ніколи не навчиться.

- Не стратишся, не будеш мати.

- Спішить одягнути хомут на шию.

- Від малого до великого гріха - один крок.

- Не гріши і судити не будуть.

- Не працюєш - не будеш мати.

- Кожен хазяїн лаштує (править) своє право.

- Був би ти у наймах (був би ти в іншого)...

- За добро добром платять.

- Де два українці - там три гетьмани.

- Не читай молитву легкодумно.

- То не Бог не чує нас, то ми не чуємо, що Бог говорить.

- Думки народжують слова.

- Що думаєш, те й говориш.

- Щоб почути, треба слухати.

- Коли щось робиш, то думай про Вічність.

- Ранок вечора мудріший, але день покаже.

- Це тільки в дятла не болить голова.

 

 

 

 

 

 

 

 

(0 Голосов)

 

(Народні прикмети)

- У грудні хмари пливуть проти вітру, що дме по землі — на сніг.

- Дрова у печі горять, потріскуючи — на мороз.

- Віконниці скриплять — буде відлига.

- Сніг сідає у білясто-каламутну імлу — ясну днину незабаром змінить нестійка погода.

- Вечірнє небо рожеве, навіть багряне — перед снігопадом.

- Якщо взимку ранкова зоря швидко гасне — на холодну погоду, а коли вечірня раптово згорає — на відлигу.

- Дерева вкрилися інеєм — на мороз.

- Опустився туман на землю — на відлигу.

- Сніг, що випав уночі, лежатиме, а денний не втримається.

- Лапатий сніг віщує сльоту.

- У грудні заметілі — на негоже літо; зима тепла — літо прохолодне; міцні морози взимку — на спекотне літо.

- Дощова зима — рік неврожайний.

- Зима морозяна, з великим снігом — буде гарний врожай хліба.

- Зима не настала, допоки не встановилася санна дорога.

- Віз заморозку до зими — місяць.

- Якщо зима не настане в грудні і січні, то вона настане до Єфрема (10 лютого).

- На полях сніг хвилястий — будуть хліба рясні.

- Якщо вранці ворони сидять на верхівках дерев і голосно кричать — бути метелиці й морозу; вмостились на середньому й нижньому гіллі — чекай вітру;якщо ворони влаштовують “ігри” в небі, веселі “хороводи” - невдовзі потепліє; якщо шугають у небі, стрімко падають вниз і знову стрімко злітають вгору — через 2-3 дні буде хуртовина.

 

 

(0 Голосов)

 

(НАРОДНІ ПРИКМЕТИ)

- Яка погода в листопаді — така і в квітні.

- Якщо в листопаді з'явилися комарі — зима буде теплою.

- Навколо місяця утворюється червоне коло — треба чекати мокрого снігу з дощем, вітру.

- Листя з дерев не все опало — буде сувора зима.

- Золотавий колір сонця при сході і заході, а також світло-рожеві барви зорі віщують негоду і вітер.

- Побачиш наприкінці осені побілілого зайця, то не забаришся побачити й “білих мух”.

- Білі зайці без снігу довго не ходять.

- Після першого снігопаду справжній сніг випаде аж через сорок днів.

- Якщо наприкінці осені чи початку зими почуєте, як вранці тетеруки токують — зима не за горами; за день-другий випаде сніг.

- Якщо на березі ставка сидять гуси і голови в пір'я поховали — на пониження температури.

- Кури хвостами стріпують — на вітер.

- Якщо кури ходять дотемна — наступного дня буде негода.

- Кури сходяться докупи — на невеликі приморозки.

- Перед дощем зі снігом індики “горбляться”.

- Ранній сніг — на ранню весну.

- Грім у листопаді — на малосніжну зиму і неврожайне літо.

- Пізньої осені вітри зі сходу — весна буде холодна.

- Туман спадає - на відлигу.

- Пищить снігур — зима забариться.

- Листопад скував ставки — на ранню і холодну зиму.