Прислів'я та приказки

До неоціненних коштовностей фольклору будь-якого народу, а відтак і українського, належать прислів'я та приказки — короткі влучні вислови, які образно та лаконічно передають нащадкам висновки з життєвого досвіду багатьох поколінь предків. Вони є узагальненою пам’яттю народу та результатом його спостережень над життям і явищами природи, що дає змогу молодому поколінню формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику.

У своїй сумі прислів'я та приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті. Вони рідко тільки констатують якийсь факт, скоріше рекомендують чи застерігають, схвалюють або засуджують, — словом, повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь нашого народу, чия невичерпна талановитість, високе естетичне чуття й гострий розум і тепер продовжують примножувати і збагачувати духовну спадщину, що громадилася віками. Різкої межі між прислів'ями та приказками не існує, а основна відмінність полягає насамперед у тому, що прислів'я є більш розгорнутими, ніж приказки.

(0 Голосов)

 

 

6 лютого — свято преподобної Ксенії Римлянки. У народі ж — Оксани, Оксани-Дороти, Доротеї, Ксенії, Ксені... За цим днем прогнозували прихід весни, бо “вона вже не за горами”. Трапляється, що й граки прилітають...

Прогностичні прикмети стверджують:

- На Оксани-Доротеї земля глибоко промерзла - холод скоро не відступить.

- З днем Оксани сніг розтане - можливе потепління на 3-4 дні.

- Оксана плаче (сиро, відлига й похмура погода) за весною, вже бачить її, та не діждеться.

- Як Оксана посміхнеться - так весна і відгукнеться.

- На Ксенії погода добра - весна буде красна.

- Яка Ксенія - така весна.

Втім, як кажуть, якою б погода не була на Оксани, та Стрітення все може змінити.

Приповідають і таке:

- Ксенія-напівзимниця, перелом зими, весновказівниця.

- Від дня святої Оксани до нового врожаю потрібно стільки хліба для прожиття, скільки вже спожито до нього.

- До Ксенії половину старого хліба з'їли, половину строку залишилося до нового, половину строку пролежало озиме зерно.

 

 

(0 Голосов)

 

 

- Трапляється такий год, що у грудні сім погод.

- Грудень — кінець року, та початок зими.

- Грудень землю грудить і хату студить.

- Грудень-студень.

- Заступи грудня дверима, а він тобі у вікно лізе.

- Грудень - не брат, а морознеча - не сестра.

- То сніг, то завірюха, бо вже грудень коло вуха.

- Смутно, як у грудню пополудню.

- У грудневий холод навіть старий дід молод.

- Важко влітку без корови, а у грудні без кожуха.

- У грудні всяка пташка мерзне.

- Грудень снігом замете - буде літо золоте.

- Грудень холодний та сніжний - хліб буде буйний та пишний.

- Радій снігу у грудні.

- У грудні і заєць біліє.

 

(0 Голосов)

 

 

- Листопад зимі ворота відчиняє.

- Листопад — ворота зими.

- Прощавай, осене! - каже листопад.

- Листопад — вересня онук, жовтня син, а зими рідний брат.

- Листопад — не сват, а рідній зимі брат.

- Листопад білими кіньми їде.

- Листопад вкриває першою кригою ставки, річки й озера.

- Не дивно в листопаді білі мухи побачити.

- День у листопаді, як заячий хвіст.

- У листопаді стільки сонця, як у старої баби чепуріння.

- У листопаді голо в саді; але якщо листопад дерев не обтрусить, тоді довго зима бути мусить.

- Листопад завжди хитрує: і осені хоче служити, і зимі шлях торує.

- Листопад, звісно, не лютий, але спитає, чи ти добру взутий.

- З листопада бабам рада: «Ховайтеся на піч!».

- Листопад стелить землю листом, а грудень стелить снігом.

- Листопадові пороші - на хліб надії хороші.

- У листопаді заєць шубу міняє, бо вже зиму відчуває.

- Хто у листопаді не тремтить, той у січні не замерзне.

- Коли в листопаді небо заплаче, то слідом за дощем зима прискаче.

- Листопадові ночі до снігу темні.

- Листопад - заспів зими і сутінок року.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

 

(0 Голосов)

 

 

- Ходить жовтень по краю, виганяє птахів з раю.

- Вересень пахне яблуками, а жовтень капустою.

- Жовтень як не з дощем, то зі снігом.

- Жовтень-болотник ні колеса, ні полоза не любить.

- Жовтень на весілля багатий.

- Для роботящого Федота й у жовтні знайдеться робота.

- Настали жнива — лежить баба нежива, а прийшла Покрова — баба враз стала здорова.

- У жовтні виореш мілко, весною посієш рідко, то вродиться дідько.

- У жовтні гріє ціп, а не піч.

- Не встиг у жовтня роздивитися, як сонце зійшло, а воно вже на заході.

- У жовтні тільки руки мерзнуть, а в листопаді і ноги дубіють.

- Жовтень хоч і холодний, але листопад його перехолодить.

- У жовтні на день сім погод: сіє, віє, дме, крутить, мутить, зверху ллє, а знизу мете.

- У жовтні грім — зима без снігу.

- Весною дощ парить, а восени мочить.

- Жовтень — місяць-дощовик, до болота добре звик...

- Осінь каже: “Бери, бо як зима прийде, хоч і схочеш узяти, та не візьмеш!”.

 

 

(0 Голосов)

 

 

- Вересень погідний — врожай городини дорідний.

- Не падай, дощику, у вересні, бо картопля змокне.

- У вересні картоплю копай і гриби збирай.

- Вересень без перевесла.

- Вересень на весілля багатий.

- У вересні що не день, то весілля, але не веселитися на  Головосіки (11 вересня) і на Здвиження (27 вересня).

- Вересень каже: “Посієш жито на поспіх — воно вродить на посміх (на сміх)”.

- У вересні до полудня - осінь, а по полудні - літо.

- Вже не літо, що не осінь.

- Вересень студений, але ситий.

- Вересень кафтана з плеча знімає, кожуха надягає.

- Вересень лінивцем буває - руки в кишені ховає.

- Якщо у вересні протягом дня тричі з'явилася веселка, то задощить на десять днів.

- Вереско вхопив чересло.

- Вересень пахне яблуками, а жовтень пахне капустою.

- Вересневий час - сім погод у нас.

- Від вересня вогонь і в полі, і в хаті.

- Грім у вересні віщує, що вже осінь.

- Верещить вересень, що вже осінь, але літо таки навідається.

- Не спекотний вересень, але щедро нагодує.

- Садок у вересні, наче кожух у січні.

- Вересень - місяць золотий.