(0 Голосов)

 

У давній українській міфології, язичницьких віруваннях наших пращурів доволі часто зустрічаються імена та категоріальні поняття — Права, Ява, Нава, Вогнебог...

Права — божественний закон, який править Всесвітом; Ява — проявлене життя людей і всіх земних істот; Нава — духовний світ померлих пращурів. Коли людина закінчить свій земний (явний) шлях, її тіло вмирає та переходить до Нави, а душа її піднімається до божественного світу, на луки Сварожі (у рай), і там, з волі Сварога, отримує нове тіло, щоб знову повернутися до життя (у Яву). Таким чином відбувається кругообіг душ через три світи: Прави, Яви і Нави.

Ява — текуча, рухома, скороминуща, тимчасова; Права і Нава — вічність.

Вогнебог — син Сварога, бог вогняних жертвоприношень. Вірогідно, колись народ зберігав у пам'яті всі дванадцять (або тринадцять) імен Сварожичів (згадаймо казку про дванадцять місяців).

Найвідомішим в Україні вважається Симаргл — Вогнебог, посередник між світом Яви та Прави (людей і богів), який несе молитви жертводавця до Сварги. Зображувався він у вигляді крилатого собаки (починаючи з трипільської доби), пізніше у вигляді вогняного сокола Рарога. Його стихія — повітря, через яке він несе від землі до неба молитви, що посилає богам людина, складаючи пожертву священному вогню. За кольором і напрямком жертовного вогню передбачали наслідки молінь: чи почули боги молитву, чи не хочуть брати її.