Реклама

Погода в Червонограді
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
(0 Голосов)

 

 

Серед язичницьких богів, у яких свято вірили і ревно їм поклонялися наші предки — східні слов'яни, зустрічаємо ім'я Сварога — одного з найвеличніших у політеїстичному пантеоні.

Це бог-творець Всесвіту, чоловіче втілення Роду (ще одного божества), небесний коваль, який викував Світ (той же Всесвіт). Він, за давніми повір'ями, створив перших людей, став покровителем шлюбу й сім'ї. За давніх часів зображувався лише символічно, бо був збірним образом для всіх богів-місяців, але пізніше його змальовували з топірцем у золотих руках або з молотом у небесній кузні. Його величали епітетом “прекраснорукий”, тобто бог-митець. Саме від цього образу, на думку деяких лінгвістів, походить вислів “золоті руки” (чи “майстер на всі руки”, хоча такі визначення не зовсім тотожні), яким величають вмілого, досвідченого майстра.

Сварог є втіленням космічних потуг Світла, Вогню, Повітря (Ефіру), а також батьком зодіакальних сузір'їв, що отримали назву Сварожичів. До речі, давня чеська книга “Мати Слів” перекладає ім'я Сварог словом “зодіак”.

Коло Свароже означає річне коло сузір'їв, тобто календар, за яким визначали час проведення господарських робіт і святкувань, пори року, вели літочислення наші давні предки, орієнтуючись на небесні світила.

Саме ім'я Сварог походить із санскритського (давньоіранського) кореня “свар”, що у перекладі означає “голос”, “звук”, “нота”, від яких походять слова і словосполучення зі значеннями “звучати”, “співати”, “сяяти”, “блищати”, а також “Сонце”, “небесне світило”, “сонячне сяйво”. Існують і такі форми: “Зварог”, “Зварожини” - назви зимового циклу народних свят, які відзначали у грудні-січні навіть ще на початку XX століття. Тепер їх окремі елементи збереглися лише у народно-побутових обрядах відзначення новорічно-різдвяних свят.