Для кожної сім'ї урочиста мить — поселення в нову хату. А як відзначали новосілля у давнину?..

На жаль, сьогодні зовсім небагато збереглося від такого колись розмаїтого на самобутні дійства обряду, які так чи інакше характеризували давню українську народну культуру. Втім, не слід звертати серйозної уваги на деякі перестороги.

Лише подекуди сучасне новосілля починається з того, що господарі за ніч до цієї події залишають у новій хаті кота або півня. У далекому минулому першим у хату навіть вводили коня, щоб засвідчити, яка вона добротна, міцна, простора. Наступного дня, коли вже все готове до переходу в новий дім, старші члени сім'ї беруть у руки ікону, вишитий рушник з хлібом-сіллю, миску з житом, пшеницею, у кишені — неодмінно гроші і входять до хати. Літній чоловік (батько молодих господарів новозбудованого помешкання, а за його відсутності — хресний батько, хтось із родичів) іконою благословляє на всі боки нове помешкання, після чого залишає її на покутті. Вийшовши на вулицю, він благословляє сім'ю на щасливе життя з Господом Богом в новій хаті. Опісля молоді беруться за кінці рушника, і той, хто благословляв, заводить їх у нове житло. За ними заходять родичі та сусіди. Літня жінка посипає всіх зерном, бажаючи щастя і достатку в новому домі.

Після цього гості дарують подарунки та сідають за столи, а молоді господарі частують їх. Новосілля закінчується співами. Спочатку співали виключно обрядових пісень і тільки потім — звичайних. Неодмінно виконували обряди освячення (за участю священика), обкурення житла ладаном, смирною, окроплення свяченою водою.

Вважали, що краще переселятися, коли на небі місяць-молодик і аж ніяк у часи посту.

Всі учасники дійства чітко знали, хто що мав приносити на новосілля. Батьки новосельців несли подушки, родичі та сусіди — торбинки з житом, пшеницею, хліб-сіль, посуд, ножі, ложки.., бо використовувати старий посуд в новій хаті категорично заборонялося.

Підготував Тарас ЛЕХМАН.