СЛОВ'ЯНСЬКИЙ ПРОСВІТИТЕЛЬ КЛИМЕНТ ОХРИДСЬКИЙ

Надрукувати

Просвітницька, культурна, духовна місія Святих Кирила і Мефодія — родоначальників слов'янської абетки не мала б успіху без багатьох ревних послідовників, помічників. До таких належить Климент Охридський, якого церкви східного обряду вшановують 9 серпня. Він, за походженням — слов'янин, ще замолоду познайомився з солунськими братами Кирилом і Мефодієм, глибоко захопився їхньою просвітницькою діяльністю та став їхнім учнем. Цілком імовірно, що він вже навіть мав духовний сан, коли Кирило і Мефодій вибралися на місію в Моравію, став для братів надійним помічником, долучив до праці свого молодшого брата Наума.

Після невдалої місії в Моравії, Климент з Наумом прибули в Болгарію і замешкали в домі болгарського урядовця Ехоча, який прийняв їх з усіма почестями, допомагав чим міг, сприяв фінансово. З цього часу розпочалася невтомна культура й просвітницька діяльність Святого Климента серед болгарського народу. Вже після смерті достойника вдячні нащадки титулували його як покровителя Болгарської Церкви та батька болгарської культури. Климент Охридський став найпродуктивнішим письменником свого часу, написав багато духовних творів. На жаль, більшість з них маловідома широкому загалу. Серед його доробку — проповіді, повчання, послання, пісні, богословські трактати, листи, у яких міститься багато цікавих думок, корисних ідей, отже останні - це не особиста епістолярна спадщина. Він також уклав життєписи Кирила і Мефодія (ними історики церкви користуються і тепер), допомагав солунським братам у перекладі Святого Письма. А ще — засновував школи, монастирі, мав, за деякими джерелами, аж 3,5 тисячі учнів. Можливо, що саме Климент замість Кирилової глаголиці створив досконалішу абетку — “кирилицю”.

Цар Болгарії Борис, зважаючи на заслуги достойника, призначив його учителем-провідником освіти в Кутмечивицькій землі в Македонії, яка охоплювала терени від Солун аж до побережжя Адріатики, де знаходилася славна Охрида. У 893 році цар Симеон висвятив Климента на єпископа Велики або Охриди. Перед смертю Климент просив царя увільнити його від єпископських обов'язків. Але на те правитель не погодився. Тоді Климент оселився у монастирі, де невдовзі помер у глибокій старості. Це сталося 916 року.

 

Тарас ЛЕХМАН, журналіст